Вечірня казочка про політику. Спойлер: моралі не буде, бо це про політику.
З усієї прес-конференції Зеленського найцікавішим моментом здалася його суперечка з Бутусовим. Зовсім не через взаємні звинувачення у державній зраді, а через те що Зеленський не посоромився трохи штрикнути Коломойського, заявивши що Бутусов працює на нього, і саме Богдан (той самий адвокат голова ОП) приводив Бутусова до Зеленського. Це зовсім не маркер всеосяжного конфлікту з олігархами, про який так розповідає ОП, час від часу відправляючи спікерів у ефір "Права на владу" на 1+1. Історія з Вагнергейтом так само добре використовувалася олігархами, як і патріотичними силами. Щоправда другі ставили цілі національної безпеки і оцінювали це як можливість випхати Єрмака з Офісу, від якого тхнуло смаленим задовгл Вагнергейту, а перші - не упускали можливість продресирувати Зеленського і його братію, щоб тому раптом не захотілося чогось такого, чого олігарша душа не бажає. Пост, знову таки, не про спецоперацію - це до службістів, слідства і активістів, а про використання інформації навколо неї.
Звинувачення на адресу Бутусова у роботі на Коломойського це лише вершина того айсбергу. Першим в українському сегменті про зрив спецоперації по затриманню вагнерівців написав, до речі, не Бутусов, а досить специфічний "агент НАБУ" Євген Шевченко, якого затримували спільно з бойовиками Семенченка зовсім нещодавно. Семенченко, до речі, кілька разів публічно досить таки непогано підіграв Коломойському, у історії з блокадою вугілля з ОРДЛО такого потрібного для вічного опонента Ігор Валеріча - Ріната Ахметова, та і інформації про фінансування Семенченка Коломойським уже скоро виповниться років сім.
Сам же Шевченко був задіяний і у афері з нібито хабарем нібито в 6 млн доларів США, які йому, публічному зливачу інформації в НАБУ нібито хотів дати власник Бурізми Микола Злочевський, аби Шевченко передав їх Ситнику. Передати, до речі, він мав за закриття справи, яку клепав прокурор Костянтин Кулик, майстерність якого приписувати кого завгодно куди завгодно колись перед виборами вдарила і по Гонтаревій, яка по суті націоналізувала Приват, з чим досі Коломойський не змирився. Історія смерділа своїм ідіотизмом: публічно засвіченому агенту НАБУ досвідчений рішала Злочевський хотів передати цілих 6 млн доларів, але зробив це через якогось податківця Ілляшенка, який просто дав свідчення проти Злочевського, а далі його приписавши до хабаря наші правоохоронці просто оголосили в розшук. Це той самий Злочевський, компанію Бурізма якого намагалися розвалювати в судах і на прес-конференціях Деркач і Дубінський, та сама Бурізма куди ненадовго влаштували сина Байдена. Коломойський добре прокрутив цю історію, аби стратегічний кабель з Банкової у Вашингтон ніколи не полагодили як слід. І його ручний прокурор Кулик у ній грав неабияку роль, а "агент Шевченко" з його розповідями і взагалі по суті став ключовим фактором оголошення Злочевського в розшук. Навесні 2020 року, до речі, "Схеми" зафіксували зустріч Кулика з Бурбою, очільником військової розвідки - це ще не докази того що і Бурба у цій колоді, однак інтерес від Ігор Валеріча до його особи, звісно ж, був. Тому що так можна було би у власних інтересах дозувати інформацію, дресируючи Зеленського заявами свідків, документами і черговими витками скандалів.
У справі Вагнергейту свої свідчення Bellingcat давав і втікач полковник СБУ Нескоромний, якого по суті Богдан (той самий адвокат Коломойського) зробив заступником голови СБУ. Нескоромний такий самий "фунт" з колоди Коломойського, який полетів закордон і там почав грати роль викривача, дресируючи Володимир Санича з Брюсселю, анонсовуючи гарячі подробиці по цілій купі справ. Так само ж Коломойські продресирували команду Зеленського у історії з викраденням судді Чауса з Молдови, яку як початок кінця для Зеленського висвітлював Нескоромний.