ЦІЛКОМ ТАЄМНО
З закритого чату ЦРУ по Житомирській області у Вайбері мені переслали нову версію карти, яка сьогодні наробила шуму у вухах українців.

Друзі мої, усі розповіді про потенційні точки вторгнення танкових колон, місця висадки десанту не можуть бути достовірною інформацією коли її торкаються журналісти. Навіть іноземні. Навіть німецькі. Бо журналістам підкладають такі речі навмисне, аби вони це розповсюдили - і ті відчуваючи смак ексклюзиву, місцями не дуже відмінний від запаху нечистот таки розповсюджують. Те, що якийсь план може лежати десь або обговорюватися - не підстава для паніки взагалі, а ось те що якісь впливові медіа ці речі обговорюють дійсно може створити панічні очікування.

Досить дивно, що на карту не нанесли ракетні удари і авіаційні нальоти, з яких і мала би починатися сучасна війна. Замість цього якісь кружки з танками і десант у Херсоні та Одесі.

Журналісти які з повною впевненістю коментують військові операції (вибач, Юрій Бутусов) це такий же моветон, як ніби завтра генерали будуть обговорювати телешоу у Шустера із обличчям людей які знаються.

Медіа спотворюють реальність. Про те, що війська на кордоні є ми усі і так знаємо. Коли ж нам щотижня через чергові шведські, німецькі які завгодно ресурси підкладають новий добре візуалізований апокаліпсис із російськими танками в Києві як реальність, добре візуалізуючи картами і розповідями про те як у перші години ракети вдарять по ТЕЦ і АЕС, це наштовхує на уявлення про те що негативні враження нам хочуть створити спеціально.

Росіяни - аби і ми, і наші західні товариші були піддатливіші до їхніх основних сценаріїв, бо інакше війна - "последний довод королей" (але зауважте, на те він і останній).

Західні політики отримують побічний зиск з таких карт, бо тоді загроза з боку РФ виступає більш гострою і вірогідною, а це побічно легалізує поступки на адресу Москви як дуже необхідні, згладжує критику таких рішень, бо інакше війна.

Частину українців же такі карти теж підсвідомо вносять у звичний характер речей, де потрібно усього боятися, думати куди здати гривні, про сухарі і запас сірників.

Як казав великий Заратустра, не бздо в каністру!