Вчора у ряді американських медіа, зокрема у Блумбергу з'явилася інформація про вірогідного нового посла США у Києві. Очікується, що ним має стати Бріджит Брінк, однак необхідно пройти це процедуру отримання агремана на її роботу Києвом. Свого часу їй, до речі, було відмовлено у наданні агреману на посаду посла в Тбілісі з боку Грузії, нібито через внутрішньополітичні грузинські питання.
Брінк працює в Державному департаменті США з 1996 року, дипломатичну кар'єру розпочала у посольстві в Белграді в передкризові 1997-98 роки, працювала на різних дипломатичних посадах пов'язаних з Південним Кавказом, Центральною Європою, займала посаду заступника помічника Державного секретаря США (бюро з питань Європи і Євразії), яку після неї зайняв Джордж Кент. Остання з дипломатичних посад Брінк - посол США у Братиславі, столиці Словаччини.
В широкому сенсі про Бріджит Брінк на українському напрямку відомо не так і багато, втім з української тематики вона вже активно працювала з Кентом і Марі Йовановіч після 2014 року, будучи на посаді заступника помічника Державного секретаря. У ряді публічних документів, зокрема звіті фінансового комітету США від 2020 року йдеться про те, що Кент писав Брінк та Йовановіч імейли, де висловлював занепокоєння можливими загрозами пов'язаними із розкруткою медіакампанії навколо холдингу Бурізма, в наглядовій раді якого перебував Хантер Байден.
Всі ми прекрасно пам'ятаємо цю історію, яка стала джерелом чергових тріщин в українсько-американських стосунках, співставних хіба що з касетним скандалом початку 2000-х. Тоді цю історію влучно кілька разів прокрутили росіяни, відома група Деркача-Дубінського-Кулика зробила ряд заяв, за якими Нацполіція і Офіс генпрокуратури відкрили справи проти Байдена, а Україна офіційно так і не підтримала проти них санкцій введених міністерством фінансів США. Цікавим є і те, що Бріджит Брінк так само допитували у комітеті з фінансів Сенату США з теми Байдена, Бурізми, Кента, російської конспірології Деркача і всіх цих супутніх подій яким немає числа. Тож це буде той первинний шар вражень, який у нового посла США міг залишитися від української політики.
З будь-якої історії можливо вийти з меншим рівнем втрат. Банкова, на жаль, цим шансом у історії з Бурізмою не скористалася. Тема буде і далі отруювати медіапростір, а усе що можна тут порадити зводиться до класичного - "треба було думати про це одразу".