Часом я дивуюсь, наскільки рідко події політичного характеру про які пишуть усі-усі прям усі одразу отримують в нашому просторі виважену і реалістичну оцінку. Якщо написали усі одразу - як правило, це означає що прокотилися суто емоційною хвилею і не більше, в інтересах і тектонічних речах ніхто не пробував копати.

Чи був вчинок російської журналістки Овсяннікової у прямому ефірі пропагандистського каналу актом визнання щирої провини росіян у скоєному, боротьби за якісь там демократичні цінності і проти системи відносин яка склалася в РФ? Ні, звісно ж. Людина яку це могло би дуже схвилювати, мабуть, сама би робила усе аби якщо навіть і працювати в медіа, то не на найголовнішому рупорі російської провладної ідеологічної клюкви.

Чи було це інформаційною операцією, направленою на українців? Навряд, бо як мінімум не досить яскраво окреслені меседжі, а саму воєнно-політичну верхівку РФ хвилює зараз зовсім не повторювання тез про братські народи, а розгонка розповідей як у України все погано, з метою деморалізації. Ці усі абстрактні інфооперації в умовах війни не стали б проводити: час спливає швидко, і результати потрібні ближчі, аніж можна досягнути додатковою прокруткою тези про братські народи. Це усе одно, що у листопаді гріти дуйчиком море - ніби як, буде тепліше ніж якби не вмикати його взагалі, але змін ніяких не буде, а дуйчик значно потрібніший на інших напрямках.

Розповіді про братські народи це, хоч і неприємна для українців річ, але політичний рудимент який досі крутиться у російській опозиції і у російській владі теж - я би не ставив знак дорівнює між цим і інформаційною спецоперацією російських силовиків. Бо тоді би з Овсяннікової сьогодні зробили б жертву, побили б чи арештували, накрутили б на її жертовності образ другого Навального, сформували б їй неабияку трибуну на Заході і тоді вже б дали озвучувати тези. Поки це усе виглядає як хуйня, а не як інфооперація. Вибачайте мене ті, хто тикає поняття "інформаційна операція" у кожне слово сказане росіянами в кадрі. У мене методологія інша.

Для мене вчинок Овсяннікової - дуже обнадійливий, особливо обнадійливий в контексті того що насправді вона може виявитися зовсім не демократом, а (напів)ватницею, близькою до керівництва пропагандою людиною і т.д.
Бо ні в яку демократичну чи іншу революцію в РФ я не вірив і не буду. А ось у змову еліт, у підготовку палацового перевороту - дуже навіть хотів би повірити. Бо там люди будуть боротися не за абстракції незрозумілої їм демократії і "прекрасну Росію майбутнього" яку ніхто не бачив у очі. А будуть битися за свої власні інтереси, проти відлучення себе від кормової бази і перерозподілу власних корупційних можливостей на користь нових еліт - приміром, оточення Шойгу, ізоляціоністів, військових тощо. Цим дядькам технократи із ФСБшним шлейфом готові будуть видряпати очі за першої нагоди, бо кормова база РФ звужується, а рішення про вторгнення було аж зовсім не консенсусне для російських еліт: звідси ростуть ноги і заяв української сторони про передачу даних про місцезнаходження кадирівців від ФСБ українським силовикам. Конфлікт в середовищі російських еліт є, а санкції Заходу і військові провали кратно посилюють його значення і динаміку прояву. І те що редактор провладного каналу вчинила таку річ, виносить конфлікт всередині РФ на публіку і дає додатковий вогник революційній ситуації, яка дасть змогу передусім оточенню Путіна відіграти ситуацію на свою користь за допомогою рятівного удару табакеркою.

Саме тому зовсім не демократ і зовсім не опозиціонер Овсяннікова вчинила цей акт і вона діяла явно не за власною ініціативою. Вона сказала найважливішу фразу: за те, що відбулося відповідальна людина - Путін. Це і є ключовий меседж, який вона доносила до аудиторії, і явно не до української, а саме до російської. Це легітимізує заколот частини еліт проти президента РФ, який підставився дуже сильно влізши у війну, еліти таких промахів як правило не пробачають, а голодних до влади у оточенні кожного президента вистачає з головою.