Друзі мої! Вже яку добу в нашому сегменті інтернету триває нестримний гоголебулгаковотичинобажаносрач.

У буремні роки культура - продажна наймичка політики, і нічого з цим не поробиш. Наші прапрадіди віками плекали якісь там класичні зразки, щоб потім класичні зразки плекали нас з вами. Змінювати культуру - можна, змінюватися під впливом культури - теж можна.

Мисліть не категоріями "наш Тичина/Бажан/Гоголь/Булгаков/Сікорський чи не наш?". Мисліть категоріями "придатний/непридатний його образ до виконання політичних завдань в інтересах України зараз". Створіть свою концепцію чому ваша позиція вигідна більшості. Розпочніть глибоку професійну дискусію, яка не буде базуватися на гаслах чи примітивних дихотоміях - доведіть, реально, от візьміть і доведіть. Навчіться народжувати хоч якусь істину в суперечці.

"Відгородитись від усього російського" це круто,
"захистити культуру" це теж круто. Тільки виходьте з практичних критеріїв - бо як у якийсь черговий культуросрач не зазирну, то здебільшого пахне так, що люди забули навіщо культура існує взагалі.

Спойлер: культура існує не задля того, щоб діток навчити мити руки перед їжею і не для того щоб дорослі не длубалися в носі пальчиком.

Вона існує, щоб існували ми з вами. І те, що ми обираємо яка модель культури буде існувати означає, що нам надано право формувати якийсь окремий простір і себе самих. Яка мета у цього простору? Навіщо там те чи інше явище?

Чи отримує наша держава більше вигоди з оборони самого себе і відгородження, чи більше вигоди від розвою в усі усюди і експансії? Хто може слугувати вдалим зразком оборонництва, а хто придатніше для експансії? Правильної відповіді немає. Є лише аргументовані і неаргументовані позиції.

Ось так треба мислити. А не оці ваші штампи, тьфу, плюнув і розтер.