Зараз починає ширитися інформація озвучена Білоруським Генштабом щодо розгортання білоруських сил спеціальних операцій на південному оперативному напрямку - по суті областях що межують з Україною. Значна частина дописувачів одразу ж пов’язують це із «вступом Білорусі у війну» який все ніяк не відбувся, але чомусь має відбутися тепер. Насправді Лукашенко навряд чи піде на такий крок, бо на відміну від РФ силова революція в Білорусі - постійна і реальна загроза з 2020 року, виходячи з якої планується значна частина планів білоруської влади взагалі. Саме з цієї теми варто виходити, оцінюючи вірогідності входу Лукашенка у війну - в усіх випадках його фізичне знищення тоді стає значно вірогіднішим ніж будь-кого з російського політичного керівництва.

Навіть якщо вам силова революція в Білорусі видається мемом, будьте певні, що саме цей сюжет Лукашенко прокручує в голові регулярно і його дії пов’язані в першу чергу із цією темою.

Втім, чисельність складу ССО Білорусі лише 6000 військових - значна частина з них солдати-призовники. Хоча війська ВДВ і є «солдатами першого удару», втім наступ одними лише ССОшниками знищить найбільш сильну опору режиму.
Чинний очільник ССО Білорусі генерал Денисенко в серпні 2020 року передав своїх солдат для придушення протестів, внаслідок чого є підтверджені випадки вбивства протестуючих бійцями ССО. Про перехід ССО на бік протестуючих навіть теоретично не буде йтися: командування уже пов’язане кров’ю, уже було задіяне в силових розгонах протестів у Білорусі і вбивствах активістів.

В дійсності Лукашенко виходить з того, що іноземні держави готують заколот з метою його повалення. Попри усе, він досі нелегітимний самопроголошений президент, в той час як посадові особи Заходу спілкуються з маловпливовою але зручною для спілкування Тихановською. Це підвищує для нього ризики - рамка його нелегітимності уже сформована, реалізована і задіяна. В будь-який момент може початись «щось» внаслідок чого Тихановська приїде до Бреста в опломбованому вагоні і хоча би на посаді весільного генерала зробить те, чого від неї чекають.

Додайте до цього той факт, що у Польщі зараз готуються бійці білоруського полку «Пагоня» - те що поляки дали готувати білоруській еміграції свої бойові частини на власній території взагалі безпрецедентний сигнал у Мінськ. Ця білоеміграція рано чи пізно таки дійде до Мінська на броні, і сам факт появи білоруських частин в українських лавах - зсув вперед у всіх розповідях про серйозність/несерйозність теми про опозицію в Білорусі.

Скоріше за все Лукашенко висуваючи ССОшників на рубежі на Півдні Білорусі зовсім не готується маршувати на Київ - білоруська армія слабша за російську в усіх вимірах, а про бойовий дух і не йдеться. Але політична паранойя Лукашенка і випадкові «хлопки» в Белгороді, Брянську, Курську, «рейкова війна» яка велася не просто Твіттерними сидільцями дає йому підстави очікувати, що ми влаштуємо такі саме речі проти нього вже згодом.

Я зверну увагу і на те, що білоруське командування оголосило про розгортання Територіальних військ у двох областях - Брестській і Гродненській. З Брестом усе ясно - дебелі волинські мужики з калашами стоять поряд, є чого боятися. А ось Гродненська навіть не межує із Україною. Політичне керівництво Білорусі всерйоз готується до сценарію удару з території Польщі, адже ніякі Територіальні війська для наступу непридатні взагалі.

І на остачу маленький штришок до паранойї: на початку травня білоруська влада ухвалила зміни до закону, які дозволяють застосовувати бойову бронетехніку проти протестуючих. Як ви думаєте, чи стануть вони у такому стані наступати?