Найголовніше, що варто прийняти для себе.
Не можна щось всерйоз очікувати.

Ті, хто очікують - ті розчаровуються постійно. Іти по спіралі вічних розчарувань - небезпечно.

Це підходить для усього життя, а не лише для воєнного часу. Але зараз як ніколи варто прийняти це для себе, бо шанси зійти з розуму у нас у всіх неілюзорні.

Перестаньте ставити собі мітки на календарі.
Ніхто нічого не знає.

Тіште себе діяльністю, а не очікуваннями.

Знаю лише одне. Тотальна катастрофа, яка могла статися після 24-го лютого вже не буде така тотальна, якою могла би бути. Бо ЗСУ, ТРО, і інші види дива на землі.

Я знаю, що усім зараз поголівно дуже важко. Усім без винятку.

Нічого. Це ініціація, шлях дорослішання. Ніяк інакше не могло бути.
Повороту до довоєнного світу не буде, навіть коли війна закінчиться.

Ми - інші.