Удар по військовим об’єктам на теренах Вірменії вночі - важливий сигнал того, що офіційний Азербайджан виходить із усвідомлення про слабкість РФ в регіоні. По-перше, так чи інакше, артудари відбулися по країні-члену ОДКБ і Баку вочевидь усвідомлює, що уже зламаний тричі механізм (насправді навіть не механізм) ОДКБ не діє і не може бути перепоною на Кавказі.

По-друге. Важливо підкреслити і те, що вже після підписання договору за результатами Другої Карабахської війни, з теренів Вірменії час від часу відбувалися артудари по території Азербайджану. Потенційно це затягувало можливості як для роззброєння залишків вірменських формувань в Карабасі, так і для встановлення повноцінного контролю Баку за регіоном. Тож сьогоднішня нічна акція Азербайджану була лише питанням часу. Я сумніваюсь, що у перспективі це переросте у якісь масштабні сухопутні бойові операції з обох боків, адже Вірменія не має для цього достатньо можливостей, РФ за неї вступитися повноцінно не здатна і буде і далі намагатися грати на протиріччях намагаючись залишитися в регіоні.

Між сторонами у підсумку Другої Карабахської війни підписано договір, в результаті якого російські «миротворці» хоч і знаходяться в Карабаху, але не мають вирішальної політичної самостійної ролі. РФ у цій історії частково використовується Баку як проксі для роззброєння залишків вірменських формувань в Карабаху та спроб відновлення контролю за регіоном. Показова історія: вірменські депутати парламенту кілька місяців тому планували відвідати Карабах, були розвернуті назад російськими солдатами на посту, які підкреслили що для в‘їзду в Карабах необхідно отримати дозвіл з боку Азербайджану. Показове і недавнє взяття однієї з висот яка була під контролем РФ: туди прийшли азербайджанські солдати і примусили зняти російський прапор, після чого перебрали контроль над висотою. Прямого опору РФ уже чинити нездатна, втім голки в колеса таки ставить саме з метою зберегти рештки впливу у регіоні. РФ виходить з логіки, що її війська в Карабасі будуть доти, доки існує певна нестабільність, а отже побічно вона може бути підігріта. Наприклад, таємною передачею зброї до рук вірменських формувань яку здійснюють російські військові. При цьому, за зовнішніми ознаками РФ діє таким чином, що нібито допомагає Баку у контролю за дотриманням умов договору.

Попри збереження присутності, і навіть нічний підйом сьогодні по тривозі на російській базі в Гюмрі у Вірменії, росіяни продовжують втрачати Кавказ. І кожна акція прямої дії, демонстрації сили або примусу до виконання договорів з боку Баку або Анкари додатково вносять нові рамки цієї втрати.