На сон грядущий. РФ в односторонньому порядку вийшла із зернової угоди. Це звісно гучний «хлопок» дверима, і проблеми з відправкою продовольства з України це дійсно створить. Наприклад усього лише одна атака на торгівельний корабель, або черговий обстріл порту можуть підштовхнути власників суден до вичікування і крайньої обережності, відмови виходити в море поки що.
Але це одразу ж і закручує спіраль проблем із встановленням будь-якого порядку денного про дипломатичні перемовини, які РФ намагається втулити хоч кудись в силу неможливості виграти військовими засобами.
Якщо ви хочете шантажувати когось, утримувати від ескалації у ваш бік, вам щонайменше потрібен простір «співзалежності» опонента з вами. Висунь-Цзи якийсь міг би таке написати в книзі ще дві тисячі років тому.
Нівелюючи хоч трохи взаємовигідні домовленості ви лише посилюєте голос тієї групи всередині системи прийняття рішень опонента, яка виступає за найбільш жорсткий сценарій щодо вас. Варіант «домовлятися» і політичний капітал «домовляльників» знижується у ворожому МЗС, парламенті чи де там ще. Хороша аналогія: коли США влупили по Ірану досить таки жорсткі санкції в 2018 році, то крило в іранській політиці яке взагалі розглядало угоди із США як бажані було просто анігільоване. Яструби з ксірівськими корочками взяли гору, наслідки ми часом чуємо в небі над своїми містами зараз.
Тому що взаємозалежність з противником це поле для гри - якщо ви обриваєте нитку, то вам треба щонайменше бути сильнішим. А це не та ситуація.
Рашенам було доцільно влізти в якомога більшу кількість угод із Заходом, а потім погрожувати їх руйнуванням. Але не руйнувати першими, бо тоді символічне перетягування канату перетворюється на з’ясування правоти у фізичному просторі - а тут у РФ якраз бідося. Якщо вони бахнуть по якомусь кораблику і почнеться спіраль якихось неприємних рішень (наприклад, постачання ПКР до України або чогось нового чого ми поки не згадували), то відновлення зернової угоди до якого вони все одно будуть змушені підійти в підсумку доведеться робити просто так, без жодної вигоди у відповідь. Аби не стало гірше. Точно так само як довелося тікати з Півночі України - просто так, аби не стало гірше, бо сил тягнути вже не було.
«Бог на боці великих батальйонів» - колись висловився маршал Жак д‘Естамп. «Бог на боці влучних стрільців» - поправив його Вольтер. Росіяни влучними стрільцями не є, навіть коли збираються у великі батальйони. Більшість згенерованих РФ «відповідей» Заходу несуть відчутніший для самих росіян вал проблем, ніж для західного політикуму.
Контрсанкційна політика, руйнування угоди РСМД (про нерозповсюдження ракет малої і середньої дальності), дьоргання навколо (не)постачання енергоносіїв - це не якийсь особливий російський характер чи впертість. Це маркери повної деградації російської стратегічної культури виробітки рішень.
Устала думать русская головушка.