«Новий план РФ» і «нова військова каста» ч. ІІ

Будь-які зміни в жорсткій табелі про ранги яка існує в РФ це обов’язково вимога «посунутись» до тих, хто раніше займав вершини і пропонував свої плани, а отже апаратний мордобій і з’ясування хто має право на більше. Шойгу втратив стратегічний момент у розподілі уваги від Путіна, однак міг багато що змінити останнього тижня. Відбулися телефонні розмови Шойгу із міністрами оборони США та Британії Остіном та Уоллесом, яких не було з весни. Теоретично Шойгу міг використати цей момент для вивищення себе перед іншою групою: він міг принести Путіну умовну і м’яку спробу домовленостей домовлятись із Заходом на яких би то не було умовах, що для Путіна має так само певну цінність, адже для РФ зараз вигравати військовим шляхом просто нереалістично. Не факт, що саме так була вибудувана розмова з боку Шойгу із західними міністрами, але вона реально була і це хоч якесь віконце в Світ, таке важливе для РФ яка сує нині тезу про спроби домовитись в кожну вільну дірку на Заході.

Втім, раптово невідома рука зірвала стоп-кран і призвела до виходу РФ із зернової угоди. Бах, і ось навіть та примарна можливість хоча би можливості поговорити із Заходом по телефону розсіюється. Шойгу із своїми розмовами по телефону іде нафіг. Ескалація продовжується. Без шансів на виграш, але навіть програш РФ війни в Україні не поставить крапку на планах Пригожина, Золотова і нової військової касти - вони будуть намагатися усе спихнути на Шойгу, а далі будуть включатися в Смуту і переділ усього що погано лежить. Поки Путін думає, як йому захопити Україну, його підлеглі думають як їм захопити Росію у інших його підлеглих. А Росія величезна - ділити їм доведеться дуже довго і болісно.

А далі все як у Ляписа, «бейте куранты кровавый набат, стреляйте курсанты в толпу наугад».