Те що в сучасній Україні люди досі визначають себе передусім як «прихильники Зеленського/Порошенка/Разумкова/Тимошенко/етс» це якийсь шокуючий інстинкт який має дуже віддалене до політики відношення. Хейт Пташки з Азовсталі в коментарях - один із проявів людського безумства.

І цей випадок не перший - я прекрасно памятаю як обливали командира 1 ОШР ДУК ПС Да Вінчі і Alina Mykhailova, я пам’ятаю як плювали на Білецького, бачив недавно і те як критикували Давида «Хіміка» - одного з бійців Азову. Критикували за те що вони «підтримують когось не того».

Людям які до цього вдаються позасвідомо хочеться уникнути того факту, що 24.02 минула політична реальність з усіма партіями, прізвищами і скандалами полетіла в прірву. Люди такого типу не хочуть вірити, що війна могла зруйнувати цей комфортний чорно-білий світок у якому можна було мислити ідеями однієї політичної течії і все, не більше.

Як генерали що готувались до минулих воєн, так і запеклі «виборці» готуються до минулих виборів.

Усім кому це усе як і мені не подобається маю внести трохи заспокоєння: ті хто щось роблять завжди впливають і визначають більше, ніж ті хто щось говорять.