30 грудня 1922 року, сто років тому було утворено СРСР. Вочевидь, наступ який РФ планувала завершити «за три дні» в лютому 2022 року політично мав би призвести до того, що сьогодні, 30 грудня 2022 у великій колонній залі московського Кремля було би підписано новий союзний договір. Звісно, мова скоріше за все уже не йшла би про єдину державу у форматі СРСР 2.0, а радше про конфедеративне утворення - Євразійський союз чи якусь докорінно нову вигадку РФ.
На сторіччя СРСР Путін хотів би отримати геополітичний реванш Росії за розпад держави в 1991 році. Цим самим додатковий рядок вписати у підручники історії для росіян майбутнього - не лише повернув Крим (на 60у річницю передачі його УРСР), але і повернув Радянський союз на 100у річницю його створення. Він уже досить давно сидить в кріслі, в якому гратися з такими датами - ледве не єдина забавка, що ще може приносити хоч якесь задоволення.
Перед самою цією війною, 22 лютого, я написав важливий текст що сильно відображав моє відчуття ситуації. Не прогноз, не план і аналітику, а саме відчуття: думалось, що росіяни гібридними засобами і грою бронетехніки на наших кордонах нав’яжуть нам фінляндизацію і якусь нову позорну роль. Самороззброять духовно і військово. Придавлять до становища Бути не частиною РФ, але не бути частиною Заходу настільки, що ми будемо жити у мерзенному стані постійної самоцензури і самозаперечення - «аби не сталося гіршого». Втім, гірше таки сталося і мабуть, це нас врятувало більше, ніж становище де РФ би знайшла притомну медіану між своїми забаганками і слабкістю західного політикуму.
На щастя, цей план було зламано вольовою рішучістю простих людей, які вирішили стояти на місці до останнього, очікуючи апокаліпсису. В тексті 22 лютого я писав, що наше випробування на європейськість буде походити з принципу «діяти всупереч обставинам». Якщо зможемо діяти всупереч обставинам - вирулимо колись навіть із ситуації у вигляді життя з постійним позором і фінляндизацією. 24 лютого почали діяти всупереч обставинам, сподіваючись на диво.
І воно таки прийшло. Зараз, з висоти часу не так легко розгледіти. Але усе це було платою за одну просту річ: аби 30 грудня 2022 року залишилось звичайним днем в календарі. Буденним, із боями і важкими новинами, але все ж - не тріумфом РФ, який залив би хоч трохи палива в погашені мотори росіян і зчинив би ще більшу трагедію далі.
Можливо, ми зараз знаходимось у передпокої Третьої світової війни. Це, звісно ж, передусім буде уже не буде війна Європи, а буде війна Азії і Тихого океану. У цьому ракурсі я пригадую прислів‘я: «Для Європи Друга світова почалась із вторгнення Німеччини у Польщу в 1939 році. Для Азії вона почалась із вторгнення Японії в Китай в 1937».
Тепер прислів’я може обернутись у зворотньому боці: те, що може початися між США і КНР далі буде звісно ж значно більшим за масштабами, якщо почнеться. Але ми усі бачили, що це почалося саме тут.
Україна 24 лютого 2022 першою увійшла в нову еру. Так, ми можливо не найбагатші і навіть не найрозумніші. Але точно найцікавіші, бо перші помацали те, до чого Світу лише належить готуватися. Помацали, бо поставили себе самих вище за обставини.
Вперед, вперед,
Відважні юнаки,
Зламать навік
Історії шляхи!
(Олег Ольжич)