Шо я робив би на місце Саломе Зурабішвілі - випустив би Міхо Саакашвілі з клітки.

Так, нагодував би протест уявленням про тактичну перемогу і дещо посприяв би ситуативному охолодженню пристрастей заради самого збереження влади.

Існування Саакашвілі на свободі поставить перед грузинською опозицією тактичну проблему - визнання чи невизнання його лідером, адже його репутація все ще не в усьому однозначна і для опозиційних сил.

Віддавати пішки пізно. Пора жертвувати слонами і турами.

Але, цього скоріше за все не буде. Сьогоднішня грузинська ніч буде за сценарієм «пан або пропав» для обох сторін. Хто буде підсумково сильніше ми все ще не знаємо: розгін таких нічних протестів найчастіше починається під ранок, коли сили виснажуються. Знову таки, ми не знаємо що буде, якщо влада застосує не гуму, а вогнепальну зброю.

Попереду, можливо, найважливіша ніч в новітній історії Грузії. Без перебільшень.