Проміжні ремарки по ситуації з заколотом Пригожина говорять нам про рольові моделі реагування різних груп в РФ на потенційний заколот:

- поліція дотримується нейтралітету, невтручання етс
- ліберальна опозиція в самій РФ як завжди ні на що не здатна і навіть буде солідаризуватися тактично з державою
- політеміграція (Ходорковський і т.д.) може підтримати кого завгодно, аби змінився статус-кво
- «чеченська гвардія» Кадирова - не ключова опора режиму. По факту вони просто саботували виїзд в Ростов, надовго затрималися в дорозі і дісталися вже коли заколот було згорнуто.
- більшість російських військовослужбовців капітулюють при загрозі боєзіткнення із внутрішнім заколотом.
Гніву абстрактного і далекого Путіна в конкретний період часу російські військові на місцях бояться уже значно менше ніж конкретного і ризикованого конфлікту з Вагнерами. Тому багато кого вдалося роззброїти без жодного опору.

Ключова опора режиму в РФ - нечисленні підрозділи ССО, які не перебувають на фронті, співробітники ФСБ, ФСО та окремі підрозділи Росгвардії.
Ані поліція, ані більшість армійців в РФ не мають стійкої лояльності до влади. Мають рівно таку, яка дозволяє служити, однак вчиняти подвиг задля попередження Смути ніхто з них не буде.