«Ми зараз тестуємо модель переходу від парламентсько-президентської держави до президентської, з сильним президентом» - перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко під час форуму «Диригенти змін».

На запитання модератора до залу на підтримку президентської моделі піднялося 5-6 рук, за модель із сильним парламентом - тотальна більшість.

Що окремо хочеться підкреслити: навіть якщо комусь не дає спокою США із президентською моделлю, в загальному це найбільш поширена форма правління серед держав Африки та Латинської Америки. В Європі досить відчутно домінує парламентська модель, або подібна до нашої змішана.

Єдина президентська республіка в Європі це Білорусь. А ще Туреччина.

«Модель із сильним президентом» це абстракція, яка для Корнієнка чомусь «одразу ж» витікає із самої формули президентської республіки. Поряд є наприклад РФ і у неї досі форма правління не президентська, а змішана республіка (як і в Україні). І повноваження президента там колосальні, хоча Конституція зовсім не така уж і відповідна для цього. Диявол узурпації ховається в деталях, в інструкціях, постановах міністерств і тд, а не у Конституції.

Якщо владі настільки чітко хочеться обмежити повноваження парламенту, нехай про це і кажуть прямим текстом. Президентська республіка передбачає керування президентом ще і виконавчою владою, і тут у мене додаткове питання. Який сенс обирати очільника виконавчої влади (по суті функціонально-технократичної складової політсистеми) на прямих загальних виборах? Невже є ідіоти які всерйоз думають, що з віконця телевізора для більшості є можливість суттєво розгледіти управлінські процеси і тим більше людей, які мають чи не мають компетенцію для управління ними?

А ми подивимось яка буде на спроби вводити такі речі реакція суспільства. Я одразу вангую - вона буде поганою.