В контексті загострення навколо Ізраїлю і Палестини впадає в очі один важливий момент.

Про нього уже писали багато, втім далеко не усі думки з мережі дійшли до споживачів. Атака ХАМАС на терени Ізраїлю була значною мірою з військового боку завідомо провальною: усе одно окрім нанесення удару по обмеженій кількості військових частин і цивільних розраховувати силами які має ХАМАС було ні на що. Натомість, удар спричинив незворотні політичні наслідки. Загострення стосунків Ізраїлю з іншими арабськими державами, які до того були в тій чи іншій мірі нормалізації відносин із Тель-Авівом. Передусім - із Саудівською Аравією, однією із лідерів глобального нафтового ринку. Різноманітні етапи переговорів про нормалізацію стосунків Ер-Ріярда і Тель-Авіва вже відбулися раніше, однак подальший процес зірвано різким загостренням. Саудівська Аравія де-факто найпотужніша арабська держава світу, і імідж захисниці арабів в широкому сенсі для неї важливий. «Викликаючи удар на себе» палестинці вочевидь грали в стратегію «пожертвувати меншим, аби виграти більше» як наслідок.

І тут відверто різка реакція Ізраїлю може йому самому нашкодити не менше, ніж ігнорування загроз від ХАМАС. Хороша стратегія - поставити Тель-Авів на розтяжку, де він не може і зреагувати з усією повнотою і не може не зреагувати взагалі виглядає тією стратегією на яку розраховували не просто в Палестині, а щонайменше в Тегерані і, можливо, навіть Пекіні.