У звільненні Хоренка проступає один дуже важливий сигнал.

«не розраховуйте що з вами будуть вести себе по людськи».

Я допускаю що Хоренко міг припуститися якихось помилок, але навіть це не привід для ганебного «звільнення через газети».

Коли ви будуєте карʼєру якось повʼязану з державою, то чомусь маєте звикнути до норми «я начальник, ти дурак».

На ваші амбіції усім срати. «Ви винні державі за фактом свого народження» - ці слова мають додати в присягу держслужбовця, лікаря державної лікарні, вчителя державної школи і армійського офіцера. Навіщо там проявляти свою ініціативу? «бо є якийсь обовʼязок перед суспільством» - це не аргумент. В різних державах світу купа людей живуть не виконуючи ніяких повинностей такого роду - просто працюючи за зарплатню і амбіції, ростуть карʼєрною драбиною без думки що вони мають бути невротично зобовʼязані, у той час коли ми сподіваємось що «ти сука нам должен, тому хуярь до усрачки на державу, поки ми будемо працювати виключно на свій інтерес».

Все б було не так критично, але саме цей підхід держави і створює середовище для корупції. Бо, власне, корупціонер не розраховує на довгу карʼєру - йому щоб вкрасти велику суму буває достатньо навіть два місяці десь попрацювати. «Звільнення через газету» ніяк не засмучує корупціонера, зате ламає честолюбних людей які все ще збираються служити своєму суспільству і державі не лише з мотивів збагачення.

Шана, повага, розуміння - це теж валюта. Поки у нас цього не зрозуміють, ніякої української Кремнієвої долини не буде навіть якщо увесь бюджет виділять на цю ідею.

Просто тому, що з під палки можна виточити втулку на заводі. Так, вона буде така собі, але втулка. Написати стратегію з створення мільярда втулок, яка буде працювати можна лише з власної волі і розуміння, що це у щось конвертується.

Поки наше суспільство навчилося лише точити втулки поштучно і не більше.