Тепер щодо Гринкевича і його потенційної нової родички відомої у вузьких широких колах художниці Соні Морозюк.

Те, що накрав і має сісти - зрозуміло як білий день. Ну, навіть якщо не накрав - в НАБУ/ДБР нехай доводить. А потім в суді.

Сама ситуація дуже чітко показує як «стара верхівка» з корупціонерів середньої і вище середнього ланки, яка складається з нібито таких застарілих мордатих рєшал помалу зливається з «новим поколінням популярних еліт». От вам і блогер-художниця тут уже стає в темі.

Це трохи говорить нам про те, що ніяка «зміна поколінь» на яку всі так у нас чомусь сподівалися сама по собі не є панацеєю взагалі.

Тому шо чергове популярне в середовищі молоді явище у вигляді Соні Морозюк цілком собі нормально злилося із «старими мудаками», і очевидно що якби масове обливання Гринкевича не була таким однозначним і масовим - Морозюк би вписувалася усіма силами, аби захистити потенційного свекра. Писала би на свою аудиторію картини і пости «нас зацькували без доказів».

І звісно ж, не було би тотальної однозначності: багато хто їй би повірив, просто тому що звик вірити.

Історія про те, що «нове» якесь морально краще за «старе» завжди хапає нас за ніс, коли хтось починає в неї вірити. Блогери нового покоління беруть джинсу не гірше за старі смердючі газети часів раннього Ющенка-Януковича.

Багато хто з людей продовжує вірити у те, що час розвивається якимось дуже прогресивним чином. І «блогери» які здавалися порятунком від зашорених і надто компліментарних до своїх власників медіа ще десять років тому, раптом опиняються таким же елементом «харчового ланцюжка».

Печалитись з цього приводу немає ніякого сенсу. Але не помітити неможливо.