Радянський соціалізм був тим успішніший на Заході, що він був менш приємний для самих громадян СРСР. СРСР часів Леніна і Сталіна, коли там кипів страшенний дурдом був винятково привабливим для західних людей. СРСР Хрущова-Брєжнєва значно більш нормалізований, не такий відкрито людожерський знаходив на Заході в рази менше фанатів. Відмова від ідеї Всесвітньої революції - і все, у те що ваш вʼялий маузер ще раз стрельне більше ніхто не вірить.

Пост-перебудовна неорадянщина це спроба загорнути «сучьи войны» за ресурс в благородну обгортку визволення трудящих, соціальну рівність і антиімперіалістичні ідеали. Це не світла утопія дитячих фільмів «Алиса, мефедрон у меня», на яких виховали Льошку Арестовича. Це відвертий і неприкритий усім зрозумілий найоб.