Переслано з: 12 зірок 🇪🇺
🇪🇺 Європейська Комісія тестує новий формат роботи готуючись до розширення?
17 вересня Урсула фон дер Ляєн представила склад нової Єврокомісії. Звісно, цей склад лише номінований на відповідні посади і має пройти погодження Європарламентом після чого бути призначеним Єврорадою (про процедуру ми згадували в нашому подкасті про Європарламент). Однак, вже зараз ми можемо зрозуміти розподіл сил в майбутній Єврокомісії. Це важливо тому що Єврокомісія не має постійного переліку посад – лише сфери та компетенції які президент ЄК розподіляє самостійного.
В своїй промові пані фон дер Ляєн заявила, що нова структура більш струнка, взаємозалежна та взаємопов'язана і в ній немає додаткового рівня віце-президентів. Звучить дивно, тому що в цій структурі наявні 6 виконавчих віце-президенти, які відрізняються від звичайних тим, що мають певну сферу діяльності за яку вони мають звітувати. Більш того сфери їхньої компетенцій настільки широкі, що звичайні комісари з їхніми вужчими компетенціями підпадають під контроль «рівних» з ними комісарів – виконавчих віце-президентів.
Звучить заплутано, але логічно – вибудувати чітку структуру Єврокомісії і глобально розподілити компетенції. Так, наприклад, Тереза Рібера буде виконавчим віце-президентом з питань чистого, справедливого та конкурентного переходу. Вона також відповідатиме за політику у сфері конкуренції. Під цю широку смугу відповідальності підпадають аж чотири єврокомісари:
- Вопке Хукстра – комісар з питань клімату, нульових викидів та чистого зростання.
- Джессіка Розволл – комісар з питань навколишнього середовища, водної сталості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
- Дан Йоргенсен – комісар з питань енергетики та житла.
- Олівер Варгелі – комісар з питань охорони здоров'я та добробуту тварин (також звітує і виконавчому віце-президенту з питань людей, компетенцій та підготовленості).
Таким чином ми бачимо, що задача виконавчого віце-президента досягнути певної стратегічної цілі, яка складається з менших компонентів за які відповідальні комісари.
Але це все лише ліричний відступ. Чому? Тому, що така структура перегукується з певними пропозиціями щодо реформування Єврокомісії на шляху до розширення.
Почнемо здалеку. На сьогоднішній день близько 10 країн прямують до членства в ЄС. Після їх прийняття Єврокомісія поповниться 10 новими комісарами довівши їх загальну кількість до 37, що ускладнить роботу і обтяжить структуру тому вже не перший рік висловлюються різни пропозиції як вирішити цю проблему.
Одна з пропозицій – повернутися до Угод на яких заснований ЄС.
Європейське законодавство визначає кількісний Склад Єврокомісії як 2/3 від кількості держав-членів тобто 18 комісарів, якщо Єврорада не прийме інше рішення. Власне, що вона і зробила в 2013 році надавши кожній країні право мати одного комісара.
Очевидно, що жодна країна не відмовиться від власного єврокомісара тому така пропозиція виглядає найменш реалістично.
Франко-німецька експертна група запропонувала запровадити систему Провідного та звичайного комісара, які будуть працювати разом. Право засідати і голосувати в Єврокомісії пропонується залишити тільки Провідному комісару. І разом з цим впровадити ротацію Провідного та звичайного комісара через 2,5 роки. Цей варіант досить складний і потребує внесення змін до Угод, тому теж є вкрай малоймовірним.
Пропозиція Європарламенту виглядає ще більш радикальною. Першочергово – перейменувати ЄК на Європейську Виконавчу Колегію і обмежити її склад 15-ма членами, які будуть обиратися на ротаційній основі, а їх заступники призначатимуться з числа тих хто не потрапив до Колегії.
Єврокомісія ж поки не озвучила власного бачення щодо можливого складу після розширення.
Тож ми можемо поглянути на запропоновану структуру наступної Єврокомісії в контексті майбутнього розширення. Якщо така структура виправдає очікування найбільш ймовірно вона стане основою для розширеної Європейської Комісії.