ВР провалила голосування за відкликання Бойка з Комітету ВР з питань захисту прав людини. «За» лише 217 депутатів.
Насправді неясно як по його політичній діяльності взагалі має вдарити відкликання з Комітету (відкликали, як же жить тепер), але ситуація розвивається хрестоматійно.
На усіх етапах учасники вдають, що їм глибоко не похуй на процес.
На старті виникає абсолютно дивний бугурт щодо мусорних тіктоків Бойка. Ой, дивіться «ВОНИ ЗНОВУ ПІДНЯЛИ ГОЛОВУ», «ОЙ ЛИШЕНЬКО». Про ці тіктоки знало би разів в 10 людей якби ви не бугуртили, а шукали підстав для обвинувачення по минулим, значно гострішим справам Бойка. Бо принаймні за Тікток з якимись там власними судженнями посадити важко, особливо Бойка. Ба більше: будьте певні, партійні юристи Бойка його добре проконсультували і сказали що можна, а що не можна казати.
На другому етапі виникає «фантомне переслідування». По-перше, окремі нардепи вважають за платформу для привернення уваги спочатку без перспектив ухвалення двіжонути проти Бойка, а потім посіяти трохи зради коли не вдасться («ну, бачите, я хороший, а от влада не слухає народ»). Хороший приклад - ідея про позбавлення мандата депутатів від ОПЗЖ через голосування у Раді. Я тільки за, позбавляйте. Тільки знаю що так воно не працює і в законі спеціально виписані дуже чіткі і конкретні правила по позбавленню мандата, в яких звісно є можливість попрацювати з пунктом «державна зрада», але факт державної зради це не «наші з вами судження про неї», а обвинувальний судовий вирок по статті 111. Інтернетні аргументи «так це ж усе очевидно, нашо тут суд» канають де завгодно, але не у світі великих грошей.
По-друге, виклик на допит в СБУ по статті за яку особливо то і не посадиш. Ну «дав розʼяснення на листочку». Теж хороша можливість для відомства показати швидку реакцію на обурення громадян і політикуму.
Висновок. Бойку нічого не буде поки керівництво держави на найвищому рівні не поставить задачу «лупашить» по ньому в рамках телефонного права у вказівках високопосадовцям силових структур. Тобто Бойку нічого не буде.
Можна було би сказати, «так а чого не поставить?», але власне кажучи, навіщо владі так ризикувати? Політично це виглядає абсолютно безглуздо, бо ОПЗЖ - не конкуренти СН, а один із факторів, тикаючи пальцем на який можна трохи підтримувати увагу суспільства до себе на плаву. «Дивіться, є ті, при кому буде значно гірші».
Жоден нормальний політик ніколи не зізнається у речах, які тут прописані.