🇹🇼🇨🇳 Колишній президент Тайваню Ма Інцзю здійснив візит до Китаю: культурний обмін чи політична пастка?

👷Військова напруга навколо Тайваню зростає. НВАК активізувала навчання, що імітують блокаду Тайваню, демонструючи зростаючий тиск Пекіна.

🇹🇼 На цьому тлі колишній президент Тайваню Ма Інцзю цього місяця відвідав китайське місто Сямень для участі у щорічному Стрейц-Форумі — платформі, створеній КНР для просування міждержавних обмінів. Ма, який обіймав посаду з 2008 по 2016 рік, є представником опозиційної партії Гоміньдан (КМТ), яка виступає за зближення з Китаєм.

👤Цього разу Ма прибув як приватна особа, представляючи молодіжну культурну програму “19 Академія”, що просуває спільну китайську спадщину. Хоча він не мав офіційного статусу, його поява мала політичне значення.

🇹🇼 Правляча Демократична прогресивна партія (ДПП) звинуватила форум у тому, що він є частиною зусиль Пекіна в межах “єдиного фронту” для посилення впливу на Тайвань. Натомість фонд Ма виправдав поїздку як культурний жест.

🌼Щоб зрозуміти, чому візит викликав суперечки, варто згадати політичне пробудження тайванської молоді в 2014 році — “Рух Соняшника”. Тоді студенти окупували парламент на знак протесту проти торговельної угоди Ма з Китаєм, укладеної без належного парламентського контролю. Цей протест викликав глибоку недовіру до КМТ і самого Ма, що зберігається і досі.

🇨🇳Візит 2025 року є спробою Ма переосмислити китайську стратегію КМТ, зробивши ставку на культурну спільність — мову, релігійні традиції, родинні зв’язки — як на безпечну основу для контактів. Але навіть культурна дипломатія є політично вразливою. ДПП вважає такі кроки наївними або шкідливими, тоді як КМТ стверджує, що це необхідно для зниження напруги в умовах відсутності офіційного діалогу.

🇨🇳Усе це вказує на глибоку внутрішню розбіжність: партії Тайваню використовують політику щодо КНР не лише у сфері зовнішніх відносин, а й для формування власної ідентичності. КМТ, яка нині контролює парламент разом із Тайванською народною партією (TPP), критикує ДПП за надто конфронтаційний підхід. У свою чергу, ДПП застерігає, що такі візити можуть стати інструментом китайської дезінтеграції Тайваню зсередини.

🤔Найбільша загроза — не самі контакти, а хибне їхнє сприйняття. Як візит Ненсі Пелосі до Тайваню у 2022 році був сприйнятий Пекіном як провокація, так і візити представників КМТ до Китаю сприймаються частиною суспільства як капітуляція. Між тим, понад 60% тайванців, за опитуваннями, виступають за збереження статусу-кво — ні об’єднання з КНР, ні проголошення незалежності. Це прагматичний центр, ігнорований крайніми таборами.

👀Міжнародній спільноті варто обережно оцінювати такі жести. Візити на кшталт цього — не обов’язково сигнал зміни політики, а радше прояви функціонування демократії в умовах глибокої поляризації. У світі, де дипломатія звужується, а недовіра зростає, навіть недосконалі жести мають значення.

🧐Три заходи можуть бути корисними:

1️⃣Підтримка неформальних “трек II” контактів — за участі науковців, митців і культурних діячів.

2️⃣Заохочення двопартійного діалогу в Тайвані щодо Китаю як довгострокової стратегії, а не інструменту виборчої боротьби.

3️⃣Проведення багатосторонніх форумів із тематики екології чи культурної спадщини, де обидві сторони можуть брати участь без загрози суверенітету.

🇹🇼Культурна дипломатія не вирішить політичні суперечки, але може знизити рівень непорозуміння та допомогти уникнути ескалації. Візит Ма Інцзю — не історичний прорив, але в умовах глибокої кризи довіри — це простір, який не можна втрачати.