Що би не було - не бійтесь і не тремтіть. Те що американської безоплатної допомоги скоро вже не буде - відомо дуже давно, незалежно від реалій. Це вже не раптово, і до цього готувалися, готуються і шукають рішення.

Від того що буде з Україною майбутнє США залежить не сильно менше ніж майбутнє самої України. Це пункт 2. Вихід з Афганістану - позор. Самозлив по українському треку - катастрофа ризик для США остаточно втратити цілий континент. Це втрата дуже чутливої символічної присутності і по суті «сжатія» інтересів до Азії, де є УСІ ШАНСИ проєбати. Окрім всього іншого, позиція гегемона тримається не лише на жорсткій силі, але і на ідеологемі. Втрата «символічних місць» - удар по ідеологемі. Вася з Костополя покрутить пальцем і скаже «бля ти шо яка нахуй ідеологема». А якийсь аналітик в адміністрації якогось президента в якійсь країні витлумачить такий провал дуже широко. І без того чисельні чутки про американську неспроможність посиляться. Гегемонія позбавиться значної частки ідеологізованих уявлень про свою тотальну силу. Позаяк «ми більше не можемо нікого з ключових гравців до чогось примушувати» - позиція, що завідомо пророкує переділ не на користь США.

Є ризики. Вони завжди є. Але наразі це передусім ризики по внутрішній стійкості. Уявимо що зустріч пройшла дуже погано. І США захочуть, наприклад, перезавантажити владу і зняти Зеленського як своєрідний центр впливу «з яким не вийшло» через якісь дії. Або обплювати ЗСУ по темі якихось злочинів чи катувань?

Що ви зробите, коли завтра прочитаєте в авторитетній американській газеті «Дейлі Pidoras» про те що «українська армія це вбивці і гвалтівники, дивіться он у них зеків набирають», або про те що Зеленський - ворог цивілізованого людства? Або статтю про те що він накрав і ще накраде? Або про те, що він - «найгірше що могло бути» і «президент комік»? А потім це одразу ж підхоплять деякі медіарупори, що будуть казати «а ми так і думали!». Ви зможете після цих публікацій звʼязати 2х2 і догнати чому вони зʼявились?