Що можу сказати у звʼязку із великим святом Дня Незалежності України.

Одне точно - Україна обирає нас, а не ми її.

І сприймати її головою - зась. Це сутність містична, тягуча і чорна. Ми не знаємо, чим є Україна і тим наш потяг до неї сильніший.

Це не солодка пігулка під язик і холодна подушка під голову. Україна - доказ того, що промисел Бога у світі існує і що він великий.

І нема у ньому плану, і немає у ньому видного людському розуму задуму. Нема дороговказу, як бігти за Україною окрім як ідеї бігти за покликом власного серця, в надії колись її зустріти.

Доки Богу не знудились люди - завжди Україна буде.