Три тижні тому наша рота ударних БпЛА «Серафими» стала батальйоном безпілотних систем і ми переїхали воювати на Донеччину

Зараз наш фронт проходить там, де ми жили в 2023-му. Я памʼятаю ці місця ще до того, як вони перетворились на лінію бойового зіткнення. За минулий рік росіяни змогли захопити 10% Донеччини. А під нашим контролем залишається більше 20% області. Нам буде чим зайнятись найближчі два роки.

Часто думаю про те, що усі командири підрозділів нагадують Данаєвих доньок. Як відомо, боги прирекли їх наповнювати водою бездонну бочку. Так ось - наша бездонна бочка тепер ще й суттєво збільшилась в діаметрі.

У нас потужні сусіди і все, що нам потрібно зараз - це доукомплектувати підрозділ. Машини, НРК, старлінки, екофлоу. Тут складна лінія фронту - тому жодний підрозділ не може дозволити собі бути слабкою ланкою. Війна це дорого, але у нашого батальйону непоганий обмінний курс гривень на загарбників.

Щоб тил і далі залишався тилом нам потрібна ваша допомога. Ось посилання на банку

https://send.monobank.ua/jar/hbYkuchCN

P.S. Коли нас масштабували я просив комбата віддати мені посаду начальника лазні, але він відмовив. Тому тепер я головний сержант батальйону