Одним із довгострокових наслідків розвалу договору буде також спроба США провести (військово)політичну операцію на Кубі, лобістом чого давно і стабільно виступає етнічний кубинець Рубіо.

Куба уже давно перетворилась на обʼєкт прямої загрози США, стаючи базою чи-то для радянських ракет, чи-то для китайської радіорозвідки. Потенційно можлива і історія з поверненням російських атомних боєзарядів на острів. На початку 2026 року Куба і РФ ратифікували нову угоду про військове співробітництво.

Близькість Куби до Флориди (там, нагадую, знаходиться мис Канаверал - один із стратегічних центрів американської аерокосмічної інфраструктури) потенційно робить навіть такі дрібні речі як китайські станції РЛС дуже кусючим для США фактом. І на відміну від 1960х, нинішнє становище режиму на Кубі значно гірше, а спроби модернізації і «соціалізму з людським обличчям» провалюються. Прямо зараз там триває енергетична криза, що підсилює руйнівний ефект для кубинської економіки. Сама по собі ця криза є прямим результатом повернення Венесуели назад у штатівську гавань, адже Каракас більше не надсилає нафту на Кубу.

30 січня 2026 року Трамп також підписав указ про Кубу як надзвичайну загрозу національній безпеці США.