Але насправді повністю зняти санкції з Рашки надовго і системно зможуть лише в одному випадку.

Путін має розвернутись спиною до Китаю.

Власне, ніякого іншого сенсу санкційний тиск не має - це спроба утримати в полі впливу (західна система з усіма її свіфтами і тд). Ідея санкцій як покарання дуже наївна, адже де-факто це лише «метод корекції поведінки».

Чи задовольняє нинішня РФ Трампа? Ні. Не через війну проти України, звісно, хоча і не без цього. Вся справа в тому що Москва - союзник Пекіну. Поки це є так, Білий дім спокійно не засне. Виривати з середовища впливу КНР держави це ледве не основне, чим намагається з горем пополам і не без рофлу займатись нинішній Білий дім. Десь, як у випадку з Мадуро це успішно. Десь - отаке як в нинішньому Ірані, не видно ні кінця ні краю, а ракети починають закінчуватись. Залишати РФ в обіймах Китаю Білий дім не збирається.

Чи готовий Ладім Ладімич поміняти свою «цивілізаційну місію» на незрозуміле хуй зна що із Заходом, де політики змінюються на виборах кожну пятилітку? В теорії, це був би дивний крок, але за нинішньої залежності від КНР він є дуже болючим.

А щодо дружби хуюжби і іншого - забудьте про ці слова. У тій політиці про яку ми говоримо усі підставляють усіх, кидають і ссуть у вуха значно більше ніж у внутрішній політиці.