Минулого тижня вийшло соцдослідження громадської думки від «Соцису» про довіру до політичних фігур та електоральні симпатії українців в березні 2026 року. Лідером довіри залишається Валерій Залужний з 61% показником. Водночас, Зеленському довіряють 46% громадян.
Ще більш цікава ситуація з партійними рейтингами. Партія Залужного лідирує на виборах у ВР, якби вони відбулися негайно, і отримує близько 21% голосів. Водночас, «Слуга народу» досить серйозно відстає і від Партії Залужного і навіть від рейтингів довіри до Зеленського (46%) зі своїми 8%.
Політпроект Залужного, на щастя чи на жаль для когось, ще не існує. Довіра зберігається на високому рівні і до цифр Залужного іншим проектам дуже далеко, якщо не брати до уваги віртуально-гіпотетичний проект Буданова. Втім, тут є своя специфіка: у Залужного статус опозиційного, дуже велика впізнаваність і майже немає ніякої політичної кампанії. Він тримається в ніші лідера перегонів передусім тому, що не веде реальних політтехнологічних заходів, що для декого досі звучить як відмова від участі у виборах взагалі, а для декого - як синонім бажання не вплутуватися в конфлікти і носити статус політикана. Втім, можна бути певним: щойно Залужний оголосить що йде на вибори, команда навколо нього намалюється за пару днів. Такий ефект великих цифр, і Залужному зараз не потрібні класичні політичні технології, лише якісь точкові іміджеві поради із збереження образу, не більше.
У справі з Будановим грає ефект «свіжака», адже раніше його включення у опитування та і політична роль не були такими серйозними факторами. Йому свій рейтинг треба буде ще якимось чином закріпити, а це от і є величезним фактором ризику: політичне середовище настільки скандалізоване, що «влада» перестає існувати як абсолютно єдине середовище з ієрархією. Демарш частини монобільшості у ВР цього тижня цілком показова ілюстрація, а «збирати коаліцію докупи» - один із функціоналів глави Офісу, ким би він не був. І на цьому тлі рейтинг треба буде зберегти дуже тяжкими заходами і лавіюваннями, що не завжди вдається.
Партії «Азов» і «Третя штурмова» чесно кажучи не думаю що дуже відрізняються для більшості опитаних, але все ж різниця в основному в тому що «Азов» НГУ не веде кампаній з підвищення впізнаваності конкретних командирів (бордів з Редісом немає і не було), що може говорити про свідому незацікавленість у політиці наразі.
Окрема дивина з рейтингу партій до ВР - абсолютно гіпотетична конструкція у вигляді партії Кіма-Гетьманцева-Терехова, яка набирає більше за Слугу народу. Логічно що такий проект міг би існувати як конструкт, але навряд чи з цими наборами фігур - пізніше сам Терехов прокоментував у медіа, що ніякої партії з ним і Гетьманцевим ніколи не буде.
Загалом, питання перезбірки владної коаліції у ВР залишається все ще гострим, і тут буде багато змін. Але я би не розцінював поки ці зміни як стратегічні. Ключова тригерна подія, яка потягнула переформатування політичного поля вже відбулася раніше. Так, ви вгадали, це відставка Єрмака. Довгострокові зміни в коаліціях і впливах запущені цією подією тривають досі.