Фільм вулкан зняли замість дикого поля за жаданом
#культура
Не той фільм назвали "Дике поле". Не той фільм зняли за книгою Жадана "Ворошиловград".
Сьогодні сходив на черговий український фільм "Вулкан". Знову дебютна робота режисера, знову співпраця з іншими країнима та знову гроші від Держкіно. Починаємо звикати. От до чого нам важко звикнути, так це до якісного кіно і тут Вулкан не розчарував! Чому є підтверженням купу нагород виграних по різним фестивалях світу.
А тепер мої особисті враження. Декілька років тому я дуже чекав виходу фільму "Дике Поле", через те, що я зачитувався книгою "Ворошиловград", за якою цей фільм знімали. Книгу я перечитував багато разів і, як ви розумієте, для мене в ній був головний не сюжет. Мене там дуже чіпляє атмосфера. Її дуже важко передати. Це якась атмосфера містичності, братерства, щирості і єднання з рельєфом місцевості. І все дуже вдало втиснуто в реалії, які додають всьому величезної близькості. А персонажі настільки щирі у своїх діях і переконаннях, що до них відразу починає проявлятися симпатія, хай навіть вони роблять якісь дурні вчинки. От власне це все я не побачив у екранізації Ворошиловграду, але все це я побачив і прям відчув у фільмі Вулкан. І це вражає, відійти від цього враження не просто.
Якщо говорити про сюжет, то і він дуже схожий на книгу Жадана. Головний герой, житель міста, раптовов опиняється у дикому провінційному містечку і вступає з ним в конфлікт, чисто через те, що він чужий. З цього містечка не так просто втекти, воно ніби саме не пускає його і завдає удар за ударом. І тут завдання не зламатися і встояти, вирішуючи конфлікти і вливаючись у життя, перетворюючись на місцевого жителя.
Так як і Старобільськ Жадана - Берислав Вулкану є таким собі "диким заходом" по відношенню до іншого світу. Там ніхто всерйоз не сприймає закони, владу, органи правопорядку. Багато хто постійно носить з собою зброю і живе чисто за своїми правилами. І справді, стиль проблематики фільму дуже нагадує вестерн, але бойових сцен там не дуже багато, хоча і є. Що дуже важливо, ця місцевість просто таки просякнута містикою. Один з головних героїв має у дворі човен, щоб врятуватися на ньому на випадок потопу від підірваної дамби, в грунті повно скелетів загиблих у Другу Світову німців, у водах Дніпра затоплені цілі села, у посеред полів з соняшником добре заховані ями-тюрми, а по водосховищу плаває буй, якого ніхто не може впіймати.Тобто це не прям магія, але такі сюжети просто переповнюють містичністю всю картину.
А краєвиди просто фантастичні, знято, не побоюсь слова, вражаюче. І не лише природа, хоча усі зарослі акації і безкінечні баштани - це дуже круто і дуже підкреслює південь України, але і урбаністичні локації не відстають. Будинок Вови та його двір дуже детально пропрацьовані, жителі містечка та його вулиці, магазини, поліція, клуб, показані дуже яскраво та характерно, так ніби дивишся на картини соцреалістів. Ваше око буде насолоджуватися весь фільм.
І так всі інші компоненти. Музика, монтаж, грим, операторська робота, звук, підбір акторів - все дуже сильно радує. Єдине до чого у мене є претензії - це до гри деяких акторів, вони іноді виглядали не так виразно, особливо поряд з Лукасом чи Вовою. Але це вже більше щоб хоч в чомусь дорікнути.
Моя особиста думка - це кіно має всі шанси стати культовим у вузьких колах. Я особисто готовий його передивлюватись хоч кожен місяць, як і перечитувати книжку, чисто через атмосферу. Але, важливо, це фільм арт-хаусний, з усіми витікаючими, тобто він не стандартний, дуже далеко не всім сподобається, врахуйте це.
І зважайте, у вас є дуже мало часу, щоб побачити фільм у кінотеатрі. На нього ходить мало людей, час сеансів через це не зручний і прокат буде дуже короткий. Сподіваюсь ви його не пропустите.
