Росія неправильно позиціонує день перемоги вважає автор
Давайте власне ставлення напишу по сьогоднішньому дню, саме з точки зору дня Перемоги.
Саме позиціювання Росією цього дня, як якоїсь надважливої скрєпи - вважаю вкрай невдалою ідеєю. З одного боку так, перемога канеш була дуже крута і це можна подати як супер силу всього народу і як супер захисника вітчизни, що у разі чого дасть по зубам і в стані такого берсерку потім може весь світ захопити. Все звучить загалом круто, якби не цілий ряд але.
Одне з головних але, це саме союзні відносини з Німеччиною відразу впродовж декількох років світової війни, а в додаток до цього ще й статус агресора для цілого ряду країн. Тупо якось корчити з себе захисника правди, коли ти в договорнякі з нацистами окупував цілий ряд країн і це в той час, як інші країни в Європі вже во всю билися з німцями.
Інша проблема - це та людоїдська влада, яка систематично душила людей тисячами до війни та після. Під час війни людей теж ніхто не жалів. І в цьому моменті теж тяжко будувати образ лицаря-народу, коли народ мер мільйонами, а німці ні.
А якщо брати конкретно цей день - то знову не сходиться. Війна то закінчилася куди пізніше, у вересні і радянські воїни після взяття Берліну ще добряче повоювали, та ще й не проти агресора та і не на свої землі.
Коротше щоб покрити ці всі деталі був створений монстр Великої Вітчизняної Війни, який дико все викривляв і по суті переписував усю суть історії. Але найпечальніше, що він легко викривається.
Тим не менш схема працює і народ по цьому дні дійсно преться і любить його саме святкувати з піснями і криками ура. Для більшості людей це ще один привід довести собі, що ти крутий і таким чином самореалізовуватися.
І насправді я не маю нічого проти того, щоб угарати по цій війні. Вона дійсно була феноменальна по масштабам і в нашому випадку затронула абсолютно всіх. Щоб доторкнутись до неї достаньо трохи копнути і знайти гільзи ледь не в кожному лісі чи полі. Тим більш майже у всіх нас родичі воювали та помирали в ті часи. Безмежне поле для косплею, гордості, горюванню і купу різних емоцій.
Але так сталося, що святкування Дня Перемоги було повністю монополізоване Росією і широко застосовується як в ідеологічному, такі і в прямому плані у війні проти нас. Оці всі георгіївські стрічки прямо показували хто свій-чужий від самого початку війни. Тому Україна вимушена дуже жорстко відмежовуватися від існуючих стандартів святкування і замінювати їх чимось своїм. Благо Порошенко цим займався і результат вийшов доволі непоганим.
Але чи втрата це для нас? Думаю ні. Перемога у одній з найбільших воєн світу то канеш круто, але треба ж зауважувати, що Україна в той час була окупована і зовсім не захищала свої інтереси. Тому як би ви не любили свою родину і стареньких, але вони воювали і захоплювали Європу на боці інших імперських сил. І єдина сила, що теж брала участь у війні і топила в інтересах України - це УПА. І саме цих бравих хлопців в інтересах України і потрібно прославляти та просувати потрохи поборюючи спротив у суспільстві. І в цьому контексті 9 травня не грає жодної ролі. Для України, як незалежної держави.
Тому, якщо ви досі хочете святкувати цей день, якщо, наприклад, ваш прадід дійшов до рейхстага, то святкуйте, але ставтесь з розумінням, що держава це свято буде потроху забувати та переписувати, у власних державних інтересах.