Росія використовує дипломатичну недоторканність для шпигунства
Сьогодні Дмитрий Золотухин помітив цікаву річ про те, як дипломатичну недоторканність використовується Росією в шпигунських та диверсійних цілях.
Хочеться додати, що це не в перше так і взагалі, коріння сягає аж початку українсько-російської війни 1918 року. Коли німецько-українські війська успішно розгромили більшовиків, та повернули до Української держави такі міста як Стародуб, Білгород та Таганрог. Але мало хто пригадає, що в травні місяці 1918 року, РРСФР розпочали з Україною мирну конференцію з ціллю закінчення війни.
Основну мету на той час Україна досягла, Петроград визнав українську незалежність. Почали відкриватися посольства та консульства України в містах Росії - Петроград, Самара, Новгород та інші. Так само, як і посольство та консульства РРСФР в Україні. Але росіяни не були б росіянами якби не мали за своєю спиною ніж. Перемовини поміж Українською державою та Росією розпочались 23 травня 1918 року. А вже 6 червня було підірвано артилерійський склад в Звіринецькій фортеці.
Ясновельможний пан Гетьман Павло Петрович Скоропадський так згадував ці події:
«Офіційна версія така: ще під час війни в Звіринці складалися без будь-якого сортування великі партії вибухових речовин і снарядів. Імовірною первісною причиною нещастя було самозаймання ракет поблизу партії снарядів, які вибухнули, а вже потім від детонації почалися вибухи в найближчих складах, дедалі збільшуючись. Неофіційна версія: це справа більшовиків. Очевидно, це вірніше, тому що багато будинків загинуло через те, що робітники, що жили в них, зберігали там розтягнуті ними ж снаряди»
І стосовно неофіційної версії він мав суттєву рацію, перш за все тому що більшовицьке підпілля не було остаточно розбите, а по друге, це те що користуючись дипломатичною недоторканністю до України могли разом з делегацією потрапити диверсанти ВЧК, про що згадує в своїх доповідях Державна Варта:
[…]По донесениям Украинской мирной делегации от 20-го июля сего года за №618 прибыло последним поездом, назначенным для нужд Российской мирной делегации два вагона людей, которые не имеют ничего общего с Мирной конференцией. Министерству иностранных дел и Украинской мирной делегации неизвестно, с какой целью приехали люди на официальном поезде и могут ли они использовать свой приезд во вред переговорам.[…]
Київ тоді зазнав величезних втрат, уряд був змушений витрати гігантські суми на подолання катастрофи. В той час, коли вони були потрібні для розбудови армії та економіки держави. Якщо хто не знає, то саме в цей час тоді параллельно з перемовинами та відкриттям посольств, проходила війна з так званими "червоними партизанами" в Нейтральній зоні на Сіверщині - нині окупованій Стародубщині. Де українські війська брали в полон червоноармійців, котрі прямо доповідали про постачання зброї та боєприпасів з Брянську та Смоленську, а коштів з Петрограда. Фактично передуючи нинішнім Мінським домовленностям, де Росія як і тоді, відкидає заяви про те, що це воюють її війська на території України.