Хочеться тут дописати 2 речі:

1. Нормальні країни з людськими послами дуже сміливо заграють з культурними та етнічними звичаями інших країн, наприклад, ви, мабуть, не раз бачили послів якогось США у вишиванці чи читаючого українською вірш. Уявіть якогось російського посла, який говорить українською навіть у часи дуже близьких відношень. Отож.

2. Через спротив радянським порядкам новорічні та різдвяні звичаї та пісні так і лишились десь в датах старого давно забутого календаря. Тому ми святкуємо Новий Рік саме так дивно, з чужими традиціями та стравами (промова президента, олів'є, перегляд фільмів), а в той час як дійсно веселі та круті новорічні традиції з посіванням, ходінням в гості та щедруванням відбуваються сьогодні, навіть без вихідного дня. І це надзвичайно сумно.