Комаровський боляче дивитися як руйнуються рідні місця і музеї

Як я розумію Комаровського. Надзвичайно боляче дивитися, як руйнуються усі ці рідні місця, ці пейзажі та простори, через які ти переміщався сотні разів, де ти знаєш всі короткі шляхи через двори, стежки через парки... Не менш боляче дивитись, як розграбовують музеї, де ти був і де не встиг побувати, курорти, які не встиг відвідати та ліси в які тепер не так безпечно буде піти у похід. Це все неймовірно шкода, але дійсно присутнє велике бажання все це відновлювати.