Треба відключити емоції і увімкнути прагматизм ведемо переговорний процес
Коротше треба тепер пояснювати за всю цю зрадомогу. В першу чергу, і це найскладніше, ми маємо повністю відключити емоції і увімкнути чистий прагматизм, такого матерого політика. Це дуже складно, мені це тяжко робити, але куди ми дінемось. Ми ведемо переговорний процес, перед нами сидить мудак, з яким треба поважно і спокійно домовитись так, щоб він дав добро, але з користю для нас. Мрак, правда?
1. Відмова від НАТО. Це перший і, схоже, єдиний компроміс на який ми готові піти. Це боляче, для цього треба змінювати Конституцію, але у переговорному процесі доводиться від чогось відмовлятися. Я не закликаю бути з цим згідним, але такі реалії. Взамін ми пропонуємо хитру схему, яка має не дати Росії напасти на нас знову. Це гарантії захисту України третіми країнами. Головний недолік в цьому питанні це старі окуповані території, як то ОРДЛО та Крим. На них гарантії не будуть розповсюджуватись. Тому, з одного боку ми відбили великий наступ РФ і загнали її назад, але цей зад би теж хотілось повернути державі. Це ще один компроміс, але, важливо, що ми не відмовляємось від цих територій, і декларуємо, що їх потрібно повернути дипломатичним шляхом. Цікаво як вивернеться з такого формулювання Росія.
2. Ми продовжуємо інтеграцію з ЄС і, більше того, ті самі треті країни мають закріпити підтримку в інтеграції в договорі.
3. Імплементація цього договору не можлива без референдуму. Референдум не можливий без виведення російських військ. Що робити, якщо народ буде проти домовленостей не ясно.
4. Говорили навіть про Крим! Цю тему Росія жорстко перекривала в перемовинах всі 8 років! В договорі зазначено, що питання Криму буде вирішуватись дипломатичним шляхом 15 років. Протягом цього часу сторони ніби як відмовляються від силового рішення конфлікту. Складно собі уявляю ці переговори. Але, як не парадоксально, це значний здобуток, порівняно до ситуації, що ми мали до великої війни.
5. Питання ОРДЛО будуть розглядатися окремо шляхом переговорів презедентів Росії та України. Теж складно це уявляю. Але без Мінська і вже краще.
Словом. Ми не отримали головного, капітуляції РФ. Кожен пункт договору може трактуватися як зрада чи перемога. Купу пунктів, на яких наполягала Росія, нині тупо відсутні. Але фінальна думка за вами. Вам вирішувати наскільки гідно політика намагається закінчити війну в Україні.