·1 хв читання · 106 слів·👁 604↗ 2
Мені тут підказують, що рівень війни досяг рис священної. Тому от вам позачергова музична павза!
Такої країни ніколи не було,
Її кордони – випалене тло...
Зірки над нею – набори пружин,
Патріотизм це уміння різати чужих.
Веди нас, наша пропагандо, веди!
Пояснимо їм, що ми були тут завжди!
Змиємо кров у священній ріці,
Все інше відмолять капелани й панотці.
Що нам руїни їхніх варварських споруд?
Вітчизна дарує нам геройський маршрут –
Вішати невірних на армійському паску,
Гнити за імперію в гарячому піску,
Славити вождя за доброту та інтелект,
Нищити під корінь цей місцевий діалект,
Відвідувати церкву на державні свята,
Так і не знайшовши тут жодного Христа!
