Жінка просить дозволу набрати речей для дітей з розбитого села

Розбите пусте село.

- Ребята, а можно набрать для детей? Из магазина там вещей немного?

Питає жінка років 35. З нею підліток років 12.

- Та можна певно.

- А то воєнниє говорілі нельзя.

Добрий Карась каже:

- Та можна, беріть. Скажете інший військовий дозволив.

Жіночка міняється у вигляді та тембрі голосу:

- Спасибо пацаны, фарту масти!!!

Добрий Карась ухуїває. І задумується чи може справді це просто воровайка-мародерка.

Спортсмен-колега з іншого підрозділу:

- Надо бы их проверить.

Пауза.

- Ти знаєш, я тут подумав. В цих краях «фарту масті» це замість гімну України чи взагалі будь-якого гімну співають. Тому в них і така п…зда. Думаю, це ще цілком нормальна мадам.