Але, насправді, зараз саме час перечитувати Інтернат. Хоча його хер перечитаєш. Надзвичайно тяжка книга.
Але прикол в тому, що вона страшно актуальна. При чому в першу чергу страшно, хоча і актуальна в першу чергу теж.
В Інтернаті історія про аполітичного вчителя, що змушений потрапити у місто, яке здають військові. Можете уявляти у голові Бахмут, можете Дебальцеве, можете Сєвєродонецьк, не помилитесь.
Книга просто переповнена холодом, темрявою і жахом. Події відбуваються відлигою зими і тому під час прочитання постійно холодно і мокро. Тобі просто фізично не приємно від усього, від вітру, від людей, від військових (як наших так і ворожих), від хаосу та крові. Уявіть собі такий простір, холодний, обвислий, туманний і абсолютно пригнічений невідомістю. І в ньому головний герой, який не встиг розібратися в собі, як доводиться розбиратися як діяти далі, у абсолютно ворожому середовищі.
А цей солдат, який загинув десь на схилі і у якого регулярно в певний час дзвонить телефон.
Раджу, хоча може і не для всіх.

