Лан, давайте ще одну смішну історію про мобілізацію та підписників.

Наступний герой не чекав повістки. Не відразу, але пішов сам у військомат. Там доводилось не один день сидіти під дверима, щоб його таки прийняли (так, до добровольців реально дуже лайтове ставлення, це правда).

І ось, коли його вже взяли, на розподільчому шикуванні його примітив один з офіцерів і сказав «О, ти в окулярах, в компах шариш?!». І він шарив. Ну як? Як і всі молоді адекватні люди.

Короч забрали його на ВОС «Діловод».

І знаєте, це скарб! Людина реально шарить якому підрозділу що треба і з нею дуже зручно працювати по волонтерству. Точно знаєш - всі документи прийому-передачі будуть і все дійде куди треба.

Це історія про те, що герої не завжди стріляють з окопів. Вони також друкують папери. І це капец як важливо теж.