Польські фермери не продавали зерно чекаючи на зростання цін
А тепер про те, чому мало економіки і багато політики. Польські фермери не продавали своє зерно, коли ціна на ринку досягла свого піку. Коли з листопада ціни почали знижуватися, вони сиділи на стоках в очікуванні, коли ж ціна відновиться.
Проте віцепрем’єр та міністр сільського господарства Генрик Ковальчик восени минулого року спробував спонукати фермерів зберігати зерно, гарантуючи зростання цін. А ціни не зросли, тому фермери побоюються, що не матимуть місць для зберігання майбутнього врожаю.
Разом з тим протестувальники заявляють, що вони не проти транзитного проходу українського зерна, а заявляють, що:
"Протягом багатьох років ми, фермери, говорили про необхідність розширення портів для задоволення наших потреб. Перевантажувальні потужності були замалі, а тепер до нас додалося ще українське зерно"
Румунські та болгарські фермери виступають не так за припинення ввезення українського зерна, як за збільшення компенсацій від Єврокомісії.
Щодо питання чи дійсно українське зерно не реекспортую, а продають в країнах ЦСЄ. Так, певна частина залишається і це неодмінно впливає на ринок та на ціни в середині цих країн.
Проте це мізер, бо щоб українське зерно йшло саме транзитом через Польщу, а не осідало там, було багато вкладено коштів у розбудову інфраструктури країни. Для цього проклали нові залізничні маршрути, збільшили портові потужності (наприклад, відкрили непрацюючий раніше порт Колобжега). Додаткові складські приміщення побудували у портах Щецин, Гданськ.
А тепер знову до політики, все це відбувалось чи відбувається на фоні пройшовших виборів у Болгарії, та майбутніх виборів у Польщі.
Чим це все закінчується? Проблема набуває такого масштабу, що про неї говорив Зеленський під час зустрічі з Дудою у Польщі. А Україна тимчасово не постачатиме зерно до Польщі, але транзит продовжиться.
Отже, багато в чому українське зерно є лише способом для політичної агітації навколо дуже чутливої теми на тлі війни, щоб польські, румунські, болгарські фермери, отримали додаткові преференції від урядів та ЄС, хоча сам експорт з України хоч і впливає, та не грає головної ролі в зниженні цін.
У цей час дуже важливим стає зерновий коридор, ним ми експортуємо левову частку своєї продукції. (графік 3) Його можливе блокування руснею, може дуже негативно вплинути на нас.
Усі ці події не мають нічого приємного і підштовхують до не зручних питань. Рано чи пізно ми будемо в ЄС, як тоді буде виживати європейське сільське господарство? Це важкі питання і думати над ними треба вже зараз.
Проте ми віримо і не сумніваємось у тому, що рішення буде знайдно і ніщо не зупинить нас на шляху до Європейського Союзу і побудови агроімперії.
2/2
@OstanniyCapitalist
