Воу, так і не розповів історію на день прапора, яку планував… Але і зараз норм.

Колись давно, в нульові, я був малим і кволим та читав в селі передплачену газету Україна Молода. Звідти я дізнався, що 23 серпня віодять нове свято, День Прапора.

Тому я виліз на горище, знайшов відповідного кольору одяг, порізав на стрічки і зшив вбогий, але яскравий прапор. Прикріпив на дрючок і вивісив над хатою.

Яка реакція була у родичів та сусідів? Казали шо це якось не прийнято, якийсь націоналізм. Краще зняти.

———————-

Приблизно в ті самі роки десь на секонді батьки купили мені футболку з жовтою та блакитною стрічкою. Її можна було носити вдома, але на вулиці було б надто радикально. Хоча це навіть не було прапором.

————————

У 2013 році я був першим, хто прийшов на харківський майдан з червоно-чорним прапором. Мене прогнали як провокатора. Якийсь час гордо стояв окремо. Але потім вирішив виступити зі сцени і пояснити в чому всі не праві. Спрацювало. Більше мене не виганяли.

———————-

Словом, ми пройшли дуже довгий шлях у власному саморозумінні і продовжуємо ставати краще, впевненіше, перестаємо боятися, продовжуємо вивчати себе. І це добре.

З Днем Прапора та Днем Незалежності.

На добраніч.