Відвідувачі іподрому збираються незважаючи на стан трибун

Сьогодні дивився кінні перегони на іподромі. Дуже раджу. Ще та екзотика. Але як на мене цінність в іншому. Не зважаючи на руйнівний стан трибун та приміщення перешони збирають неочікувано багато людей. Дуууже різних людей. І уявіть, їм реально цікаво. Ну типу, якщо ви підете на футбол, то неодмінно зустрінете багато позерів, які прийшли на хвилі популярності спорту, але найгірше, що такі будуть і на полі, відбуватимуть номер. А от на іподромі, як на мене, все не так. Мені здалося що кожен учасник, диктор, продавець програми та глядач сприймають все як свято. Їх буквально пре. І це прекрасна атмосфера, якоїсь любові.

Шось подібне відчував у старому харківському цирку. Коли місцевий шпрейхштельмейстер з закрученими вусами ходив по закулісам і розповідав про магію цирку, в яку все життя вірив. Його очі горіли і запалювали натхненням навколишню порожнечу та занедбаність гримерок місцевих клоунів.

Треба цінувати такі місця.