Що ми там намили? Показую!

Передня стіна була найбільш спаплюжена оголошеннями, старим клеєм та багаторічним нашаруванням скотчу. Все це нам вдалось віддерти і показати первозданну красу цього фрагменту.

Панянок на головному панно ми теж ретельно вимили від фарби і пилу, який зібрався за ці десятиліття. І вони в буквальному сенсі засяяли. Адже мозаїка дуже яскрава, складена з найрізноманітніших матеріялів: смальти, битого посуду, кераміки, мозаїчних квадратиків, плитки та каміння.

Найбільшого перетворення зазнала колона на куті. На жаль, частина мозаїки була втрачена раніше, і під час ремонту фрагменти, що вижили, побілили вапном. А зверху люди смачно залили це клеєм від оголошень. Нам вдалось відкрити зафарбовану частину (фото 56) і, погодьтесь, це красиво. Також ми підфарбували деякі найвразливіші місця.

В масштабних планах — лагодження даху цього павільйону, трохи косметичного ремонту і облагородження. Не знаю, у скільки це може обійтись, але в будь-якому разі ви можете донатити в банку на проведення наступних толок та інших ініціятив з відновлення. Все причандалля для цієї я якраз купував за ваші пожертви. Цього разу все обійшлось у 1820 грн.

Багато людей підходили і дякували нам. Один місцевий пан розповів, що вже боровся за те, щоб цю мозаїку зберегли. А коли підʼїхала «девʼятка» і звідти виглянув вуйко, крикнув комусь з гурту підбігти і вручив кульок з цукерками — це було нам як визнання.

На толоці були люди з звідусіль: Запоріжжя, Одеса, Дніпро, Львів, Хмельниччина, місцева мешканка. Єднання українців заради крутої справи. І мені здається, що це показує небайдужість і запит громадян до збереження великого культурного пласту — мозаїк на автобусних павільйонах.

А ще ця історія показує, що управління охорони історичного середовища ЛМР має працювати над тим, щоб мозаїки на зупинках у Львівській громаді також були взяті під охорону та доглядались належним чином. Бо поки влада зволікає, це мистецтво зникає.