Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат?

З'ясували, чи зможуть прихильники Московського патріархату зірвати ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні пов'язаних із Росією релігійних організацій, а якщо ні, то наскільки радикальним він буде. Деталі у тексті, тут ключові тези:

1. У першому читанні депутати підтримали урядовий законопроєкт, який вважають найбільш поміркованим з усіх зареєстрованих. Цим проєктом загалом передбачена процедура припинення діяльності церков, які мають керівні центри в країні-агресорі.

2. Спершу спецкомісія встановлює факт зв'язку і робить відповідний висновок. На його основі відповідній релігійній організації виносять припис із вимогою усунути незаконні зв'язки. Якщо цей припис не виконується за встановлений час, тоді держава подає позов у суд із вимогою припинити діяльність відповідної церкви.

3. Головна задача закону – не допустити ситуації, коли державу зможуть звинуватити в релігійних гоніннях. Запропонована процедура може розтягнути припинення діяльності тієї ж УПЦ на роки. Але тільки так можна буде убезпечитись від позовів у ЄСПЛ і пояснити міжнародній спільноті, що в Україні ніхто не "забороняє християн".

4. У "Європейської солідарності" є власний законопроєкт, в якому передбачається пряма заборона РПЦ і майже середньовічна норма про таку собі форму "державного православ'я". Згідно з нею, томос про автокефалію має стати частиною законодавчого поля, і тільки ПЦУ матиме право називатись православною церквою. Зрозуміло, що тепер депутати з "ЄС" голосуватимуть тільки якщо їхнє бачення буде враховане до другого читання.

5. Групи мажоритарників "За майбутнє" і "Довіра" в першому читанні зібрали разом 20 голосів. З кожним із них, без сумніву, працюватимуть високі духовні чини і прихильники УПЦ в округах.

6. У "Слузі народу" різко проти заборони УПЦ працюють дві групи. Першу зібрав "проксі" Вадима Новинського депутат Артем Культенко, який також є дияконом УПЦ. Друга – так звана "група Павлюка", якій колись сам Зеленський давав наганяй за роботу в інтересах Ахметова й Новинського. Невеликим прихильником закону називають і голову фракції СН Давида Арахамію.

7. Найбільш імовірним варіантом розвитку подій виглядає часткове "підсилення" урядового закону нормами з альтернативних концепцій. У комітеті припускають, що орієнтовно на кінець листопада – початок грудня зможуть напрацювати погоджений текст "церковного" законопроєкту до другого читання.