Частина 1 яма з мерцями що робити з тілами росіян
Голгофа.
Частина 1. Яма з мерцями
Після відбиття позиції завжди постає питання: куди дівати тіла росіян??? Своїх відкопали, частково, і евакуювали. Решту завалів ще розбирали. Що робити з окупантами?
Будь яке переміщення на передньому краю це пригода з невідомим фіналом. І ризикувати групою еваку заради мертвих окупантів - ніхто не хоче. Недоцільно.
Жмурів відтягують від позиції, зкидають в якусь яму і прикидають землею, щоб не смерділи. Або, якщо ям немає, складають десь перед\за позицією, як котики - мишей. На, дивіться на нашу роботу. Такі жмурі смердять, їх жеруть миші, коти, собаки і їжаки. Коли температура мінусова - трошки легше. Хоча б не смердять.
Але яма на позиції була. Там лежало 7 жмурів. Потім відкопали ще двох. Ті сиділи в норі з тілами наших пацанів днів зо 5, поки їм на голову не вронили ТМку. Чи кілька. Повитягати мертвих укропів, в росіянців, мозги не хватило. Так і сиділи в ямі з трупами. Доки самі такими не стали.
Частина 2. Поповнення
Ожила рація:
всі до бою.
Дружній дрон виявив двох ніндзя-іванушок які присіли біля колючого дроту і його перерізали. Ловко відсунувши перешкоду вбік, вони почали підкрадатись до моїх піхотинців. Ті вже повилазили з нір і готувалися дати бій.
Прилетів перший дрон і кинув на голову штурмовикам гранату. Вони залягли, перечекали хвилинку і побігли до опорніка. Піхота відкрила вогонь і прижала їх до землі. Запрацював АГС. Окупанти підповзали. 20 метрів. Ще зкид. 15 метрів. Піхота метає в них гранати. 10 метрів. Окупанти перестали рухатись і перетворились на хороших росіян.
готові. Їм не фартануло як Длінному. Харош в них стріляти.
ПЛЮЮЮЮЮС.
зара вспокоїться все - пошманаєте. У нічних штурмовічків полюбому щось є. Ночнічки мають бути.
УУУУ. Крутота.
Всі позиції сидять на ізжогі. Одвічний кошмар піхотинця став реальністю - лізуть. Вночі ЛІІІІЗУТЬ. Скільки людей панічно бояться що вночі до них залізуть - це пздц. Але вночі за весь час ніколи такого не було. Один раз вагнер вночі на пузі проповз бог зна скільки. І то, для того щоб почати бій - лежали і чекали світлого. Режим ізжога ввімкнувся на максимум.
кароч, странні якісь дівєрсанти.
тобто?
без броні, без розгрузок, без зброї. Зато два мішка тушняка.
Диверсанти виявились кур’єрами що проєбали і вийшли на мій опорнік. Несли тушняк своїм братушкам. Снігом замело стежку. Вночі вони загубились і прийшли на вірну смерть. Тіла так само зкинули в яму. 11.
там ше у них тєлєфони є, і документи.
шеврони є? Дронщику подарим. Підстрахував.
Та нема в них ніхуя. Бомжі єбані. Нать сігарєт не було.
Документи і телефони сюда передай. Віддам на штаб. Мо шось путнє взнають.
Разом з поповненням БК - почалася доставка документів на КСП. Росіянці ліниво всіх пободрили з АГСів, але лише для порядку. Нічого серйозного. Прийшли кур'єри, віддали документи і телефони.
Частина 3. Демони.
У нас ше є для вас сюрприз.
І витягують з рюкзака двох кошенят. Все КСП ахуєло, як і двоє цих кудлатих мурлик. З переляку коти пообсиралися. Їх з теплої нори на передку витягнули. Засунули в рюкзак і пхали бог зна скільки. По дорозі солдати курили, матюкалися, падали і залягали. Кошенята зі страху срали як могли. Борсалися в рюкзаку і продовжували срати.
який ідіот додумався нести кошенят в рюкзаку?
Юніти зареготали і відвели очі. Бо один з малих голгофенянців (ті що лайнодемони) застрибнув мені на ноги і щедро вимазав мене лайном. Я його вхопив, і одночасно з відтиранням серветками починав закіпати, погрожувати карами єгипетськими, всіх запороти, відправити штурмувати москву, ззісти півмішка лайна, не бачити ні відпустки, ні премії, ні життя на білом світі. Виматюкався, сам почав реготати, і втрьох ми радісно відтерли котів від їх же какуль. Коти пручалися і нявчали, але все таки ми їх відчистили. Кошенята всілися на підлогу бліндажа і з добру годину вилизувалися.
А потім почалося тигидик, полювання на мишву і обживання всього на світі.
Одного з кошенят назвав на честь того хто цей сюрприз мені підкинув. Кицьку назвав Белатрисою.
Такс, на ліжко ніхто не вилазить. Бронік теж з підлоги підняв вище. Рюкзак обісруть - з цим я змирився.