Айтішник розповів про свій шлях в армії досвід стрільби та 2014 рік

Трохи про мій шлях в армії. Я не служив строчку і не пройшов військову кафедру. Весь мій досвід - це практична стрільба, захоплення військовою історією, ну і трошки в 2014 році. Все своє життя я провів в ІТ, перед війною займав посаду технічного директора однієї з українських ІТ компаній. Приєднався до війська в перший же день. Водій взводу розвідки, потім після курсів - відділення ПЗРК. Оборона Києва, оборона Харьківської області, де ми 4 місяці сиділи в окопах. Запоріжжя. Бахмут. Купянськ. Зараз я офіцер розвідки штурмового загону. Правила забороняють нам писати якого саме. І зараз я справді можу на щось впливати. Поки що обмежено, але й війна ще не скінчилася.
До чого це я? Сидячи на дивані дуже легко писати про м’ясні штурми і тупих командирів. Але армія це частина суспільства, з тими ж самими правилами. Можна сидіти на жопі і жалітися, а можна важко працювати і намагатися щось змінити.
Я знаю десятки молодих і дуже талановитих офіцерів, що стали такими під час війни. Деякі відомі і досить медійні офіцери, яких знає вся країна, не служили до цієї війни. Це нова кров армії. Армія змінюється, хоч цей процес і не такий швидкий і послідовний, як хотілось би. Але змінювати армію можна лише зсередини.