Наш підписник нещодавно мобілізувався до Збройних Сил. Я попросив його розповісти про нинішні умови підготовки.
———————————
Мені дуже пощастило попасти на навчання в місті, де я народився. Чув про інші частини і про умови перебування там, можу зробити висновок, шо я в п'ятизірковому готелі) особливо вражають чутки про так званий Гондурас, де люди живуть в шатрі, бігають справляти потреби за 200 метрів десь в полі, самі собі добувають дрова, щоб не замерзнути і їдять якісь струпалі. В нас же все більш ніж цивільно. В тіснуватій кімнаті 6 двоярусних ліжок. 12 чоловік на такий простір це дійсно багато. Але, маємо власний сумісний душ з туалетом, купили всілякі причандали типу дуйчика, чайника і тп. Жити тепло, комфортно на стільки, на скільки це можливо в казармі) сплю в спальнику на ліжку і ні про що не жалкую) окремо великий лайк за харчування. Кормлять багато, ситно, доволі смачно. Сьогоднішній обід, наприклад, був таким: солянка (навіть з маслинами), хліб/батон на вибір, намазка з сала, пшоняна каша з м'ясом і підливою, печиво, узвар. Приблизно раз на тиждень один з бійців їде з командиром в місто, складається список кому що потрібно, по можливості це привозиться. Я вже раз теж їздив, потрібно було робити картку, тому я був з папкою документів. Як же забавляє, коли йдеш в умовний АТБ у військовій формі з папкою, а мужички потихеньку розходяться, щоб я не привітався з ними 😅.
Коли отримав список речей, які маю взяти з собою, бігав, скуплявся, взяв сумку і рюкзак щільно забитий шмотками і їдлом. Пожалкував.
В перший же день мене вдягли з ніг до голови і ще й з собою баул розміром з добротну валізу дали. 3 різні комплекти термухи, щоб ви розуміли, 2 пари штанів, 3 куртки і тд. Народ, з яким я проживаю виявився досить адекватним та позитивним, мало того, скажу, що за 10 днів перебування не зустрів жодного конфлікту, що не може не радувати. Але є один, і як на мене, дуже суттєвий мінус. У нас в кімнаті захворіло 2 чоловік, лежали з температурою 39°, ні про яку ізоляцію мови не йде. Погнав в мед частину, написали звільнення від занять, постільний режим і дали ібупрофен, лікуйся.
Мій день починається в 3:30, адже я встаю і йду в душ, тому що вранці в душ не впхнешся, а ввечері вода вже холодна) скупнувся, ліг далі спати. Не буду розписувати весь день погодинно, скину фото розкладу (телемарафон і промову президента ми не дивимось 😬). Протягом дня лекції і практичні заняття. Інструктори таке як намагаються вже вчити більш-менш по-сучасному, але совкодрочерство присутнє, як не крути. Наприклад, лекцію занотовувати в телефон не комільфо, треба в зошит, так положено)
За 10 днів тут ми, насправді, отримали досить немалий багаж інформації і практики, а ще цілий місяць попереду, далі перевід в іншу частину і навчання на офіцера молодшого складу. Потім, скоріш за все, за кордон.
Точно, багато чого пропустив, адже три дні тут відчуваються як тиждень, всього не згадаєш. Якщо буде щось цікаве, доповню, далі буде)
А, ну да, було вже два випадки СЗЧ з солдатського взводу і командири ледь не попиздились прямо на плацу. Короче, весело)
