Чомусь лише зараз почав читати Холодний яр Горліс Горського.

Хоча мені цю книгу ще радили козаки з Олександрії в 2008 році, з якими я познайомився на полі Полтавської битви, які затягнули мене в свій Чорний ліс, а потім ще й на могилу Сірка на зліт усього козацтва України і показали дуже багато про світ сучасного українського козацтва, що не таке просте, як це може здатися. Але це дуже довга історія.

Чомусь дістався я до книги лише зараз. Прочитав не багато, але вже впевнений, що ця книга просто зобов'язана бути включеною до шкільної програми і має бути прочитана кожним українцем. В першу чергу з агітаційною метою, але і з краєзнавчою.

На мою думку історію України та її культуру дуже важливо вивчати кожному, при чому невпинно. Дуже важливо, щоб ваше серце тріпотіло, коли ви проходите повз місць оспіваних в легендах чи описаних в книжках, щоб ви не просто жили своє життя обивателя, а міцно вплели себе в багатовіковий досвід країни, щоб вивчали родовід, щоб розумілись на говорах, щоб відчували певний потяг до високих могил при берегах Дніпра чи Сули, щоб Карпати були не просто горами, а в кожній печері ввижалися опришки, а в густих лісах криївки, щоб ви відчували пороги на дні водосховищ і біля біля братських могил Голодомору. Словом, чим більше ви наповнюєтесь історією та культурою краю, чим більше ви його відчуваєте і читаєте його природу та людей, тим більше наповненні життям ви самі, адже ви проживаєте не лише власне життя, а по суті проживаєте життя загальне, народу, землі, якою ви є лише частина, але саме ви є криголамом, який зв'язує минуле з майбутнім і вибудовує цей простір для майбутнього. І от ця наповненість, оця спорідненість з навколишнім не дасть вам нудьгувати в житті жодної хвилини і допоможе відчувати всю повноту в собі.

І тоді ви зрозумієте, наприклад, що міграція може дати вам деякі комфортні умови і переваги, але вже ніколи не дасть вам всю цю повноту життя та енергію впливати на навколишнє.