У дитинстві я грав у залізницю pico з батьком

У мене в дитинстві була залізниця PICO, яку батько забороняв чекати. Але коли ми разом це все підключали, діставали ці надзвичайно детальні металеві моделі, вимикали світло і починалась магія. Мені здається реальні потяги виглядають не так сексуально як їх моделі. Коштують, нині, що правда, космічних грошей, але рівних немає.

Було шось схоже, як на картинці, але локомотив був Луганського Тепловозоремонтного. Такий вишневий. Як же у нього круто горіли фари, світло в кабіні.... ух. Страшне.

І от виявляється в Києві є такий цілий світ! І ви лише уявіть, там динамічна доба і коли настає ніч, то воно все світиться лише ліхтарями і вікнами багатоповерхівок.... А коли сходить сонце, то воно спочатку освітлює червоним лише східну частину світу, так, що на іншому кінці ти досі бачиш ніч і поступово сонячне світло поширюється. Світ прокидається... Це треба в живу бачити.