#борошнобібліографічний #Улісс
Прочитав 4-й та 5-й. І виявилось, що рухатись далі після пережитого дня Дедала взагалі не складно.
Але, четвертий розділ я все ж перечитав декілька раз. Через те, що допустив помилку, почав читати 4-й розділ відразу після 3-ого. Не зрозумів, що відбувається і трохи навіть випав. З тіла дуже жвавого, цікавого молодого вчителя, що живе на березі моря у вежі нас пересилили раптово у тіло вже не молодого не надто розумного мужика, що попри все хоче посмажити собі на сніданок нирки, рахує чужі гроші, думає над лепом у своєму пупку і сере в туалеті.
Коротше, перші 3 розділи, я вважаю, можуть цілком собі бути самостійним твором, книгою, романом, новеллою і, на мою думку, можна далі не читати. Ну типу можна і читати, але саме день Дедала, як мені здається є абсолютно самодостатньою картиною, якою можна насолоджуватися, яка досягає свого апогею на березі моря і яка не потребує у жодному продовженні. Тому, якщо плануєте читати, я вас попередив, важливо покласти книжку на полицю після 3 розділу, почитати щось ще і вичекати деякий час.
Але це не значить, що не треба братися за 4-й розділ взагалі. Він просто інший. Ви торкнетесь його як досвідчена серйозна людина, навіть з певною надмірністю, коли прийде час. Ви будете насміхатися з головного героя, вас вже не налякати потоком свідомості, ви вже опанували техніку, це не вас занурюють у чиюсь голову.. ні, ні ні... це тепер ви пануєте у цьому світі, тепер ви Бог і споглядаєте на життя раба вашого Леопольда Блума, дивитесь його день і чітко фіксуєте всі його гріхи. Ви тепер розібрались, ви чітко бачити як нирка панує на початку його дня, а статевий орган панує з 10 до 11 години, як органи чітко керують головним героєм, як він звільняється від влади нирки після відвідання туалету і як він онанізмом звільняється від пануючих брудних думок у хамамі. Ви помічаєте як голову героя турбує економіка на початку його дня і як потім його захоплює хімія, в тому числі любовна. Так, вас попередили. що кожен розділ має свою тему, свій колір, свою науку. Можливо, якби ви зналися на давньогрецькій літературі ви б помітили і інші схожості з героями античності, якби ви зналися на ворожінні, то знайшли б паралелі з картами Таро, якби ви знали Дублін, то прослідили кожен крок героя, але це все не важливо. Важливо те, що ви відчували і зловили цю хвилю. Ви опанували поток свідомості, вас вже не заплутати, все течете крізь доволі спекотний, абсолютно не особливий, але такий повний Блумів день.
Раджу шановному читачеві читати кожен розділ зосереджено, уникаючи подразників, краще уночі, щоб не втратити хвилю і не відволікатися. Кінець кожного розділу і початок наступного настільки важливий і настільки змінює тематику, що краще відкладати між ними книжку і жити деякий час своїм життям, поки не відчуєте, що ви готові повернутися і маєте на це час.
