Кримський похід болбочана як приклад неповної історії
Союзнички
Українська історія багата та повчальна, і не залишала б жодного здивування сучасним подіям, якби оповідачі розповідали її повністю, а не тільки переможні сторінки.
Візьмемо для прикладу Кримський похід Болбочана, який сьогодні є найбільш розпіареною операцією армії УНР - про нього малюють картинки, комікси, інфографіки та обов'язково згадують на річницю в постах.
Між тим, в будь-якій історії важливий кінець. 22 квітня 1918 українські війська зайняли Симферополь. А 26 квітня, цитата:
15-та німецька дивізія з наказу генерала фон Коша оточила всі місця дислокації українських військ та головні стратегічні пункти Сімферополя. Полковнику Петру Болбочану оголошено ультиматум негайно скласти зброю, залишити все військове майно і виїхати з міста й території Криму під охороною німецького конвою на правах інтернованих, розпустивши при цьому добровольчі загони. Пояснюючи причину своїх вимог, генерал фон Кош заявляв, що згідно з умовами Берестейської угоди Крим не належить до території України і для перебування українського війська на цій землі немає жодних підстав.
27 квітня 1918 року міністр військових справ УНР Олександр Жуківський телефоном віддав наказ про негайний відхід Запорізької дивізії з Криму.
До Листопадової революції Крим продовжував бути базою для німецого флоту як форпост німецького проекту Міттельєвропи. В 1941-44 роках німці ще раз повернуться до ідеї германізації Криму в рамках проекту Готенланд.
